<p>Головна героїня, Лідка, працює в кав&rsquo;ярні свого дядька Романа, захоплюэться читанням книг. З першої ж сторінки голову заповнюють запахи старого міста лева. А воно завжди пахне свіжими дощами, теплою кавою та книгами. Так і закохуєшся у кожен старий будиночок. Ліда - кальнерка, сидить вранці за лядою і читає дядькову книгу. Не зважаючи на такий ранній час до приміщення заходить чоловік, що з першого погляду здається дивакуватим чужинцем, наспрвді ж він - вічний турист, що кожного разу бачить нове у Львові. Чоловік цікавиться книгою, що читає дівчина настільки сильно, що не стримується і навмисне забирає з собою, поки вона відходить на кухню порозмовляти з подругою Нелькою.</p> <p>Всі герої в книзі переплітаються, немов виноградні гілки, поєднуючись у своєрідну симфонію, коли у кожного інструменту своє звучання.&nbsp;</p> <p>Ліда - хороша дочка, що самовіддано вивчає математику, щоб вступита на економічний факультет. По-правді це була мрія батька, а поки вона не знайшла свою, то намагається втілити чужу мрію. Дівчина працює тиждень через тиждень в кав&rsquo;ярні, де й зустрічає подругу куховарку, поета-невдаху, вчителя музики, отця-богохульника, столяра, пралю, МІрку, що шукала розради і постійно перебувала у товаристві чоловіків. Всі вони - невід&rsquo;ємна частина самого життя кальнерки.&nbsp;</p> <p>У вихідні Ліда ходить до репетитора з математики. Після її заняття приходить хлопець Денис, який щорозу червоніє, коли вітається. Дівчина &nbsp;спочатку відчуває до нього якусь відразу, хоч з часом розуміє, що він їй теж подобається.</p> <p>Щодо того дивака, що поцупив книгу, то він був давнім другом дядька Романа і займався колекціонуванням забутих книг. Арсен ніяк не міг відпустити своє кохання і постійно думав про<em> неї</em>, зберігаючи в себе в кімнаті сонети Шекспіра, що колись подарував<em> їй.&nbsp;</em>Він є справжнім фанатиком і збирає книги будь-яким шляхом, а потім старанно розкладає їх по полицях. Єдине, у чому чоловік помилився, це те - що він не дозволяв нікому зайти у цей світ. Але це та помилка, яку він зміг виправити, звичайно ж не без допомоги Ліди.</p> <p>Щоправда й вона зрозуміла, що теж має власні вподобання і в майбутньому допоможе з &quot;Бібліотекою забутих книжок пана Арсена Словацького&quot;.</p> <p>Головне, що життя навкруги не стоїть, а нестримно йде далі, кожен герой має власне життя і рухається в напрямку своєї мрії...&nbsp;</p>