Кожен раз, коли в Україні виходить книжка відвертих описів  сьогоднішніх воєнних реалій, я дуже хочу, щоб її переклали іноземними мовами й видали закордоном. Бо хочу, аби про нашу війну, про те, як ми даємо собі з нею раду, про те, як нелегко нам живеться у цих реаліях, дізналося якнайширше коло людей у всьому світі. Щоб іноземці дізналися реальний стан речей від очевидців і учасників подій, а не від своїх журналістів, які інтерпретують російсько-українську війну так, як вона бачиться їм зі свого місця сидіння та базуючись на спотвореному історичному підґрунті. Такі переклади можуть здійснити інформаційний прорив у головах іноземців. А цього разу мені до рук потрапила книжка про Україну у війні, яка спочатку вийшла друком у Франції, а вже згодом стала доступною й українському читачеві. Це збірка оповідань, есеїв та віршів «Ода до України», яка побачила світ ще в перший рік повномасштабного вторгнення. Французькою книжка вийшла у видавництві Stock, а українською - у видавництві «Книголав». 

Упорядником цієї антології став Еммануель Рубен. Це французький письменник, який неодноразово бував в Україні і якому вона стала надзвичайно близькою. У 2016 році він подолав на велосипеді шлях від Одеси до Страсбурга і написав про це книжку «Sur la route du Danube» («На Дунайській дорозі»). А у 2022 році Еммануель Рубен попросив чотирнадцятьох українських колег - письменників та письменниць, описати своє бачення України вже через призму великої війни. Ці твори він і обʼєднав у збірці «Hommage à l’Ukraine». Любов Якимчук, Таїс Золотковська, Анастасія Левкова, Любко Дереш, Катерина Бабкіна, Володимир Рафєєнко, Борис Херсонський, Артем Чех, Олександр Михед, Петро Яценко, Ірена Карпа, Тарас Прохасько, Андрій Любка, Андрій Курков - це автори, твори яких увійшли до збірки. Передмову до українського видання написала літературознавиця Богдана Романцова. Її есей-роздум гарно та логічно обрамлює збірку.

Кожен з авторів написав про якесь особливе для нього місце в Україні. Те місце, яке завжди залишатиметься в душі, навіть якщо реальне тіло буде від нього дуже далеко. Тож читач має змогу здійснити віртуальну мандрівку різними місцями України, шлях до яких проліг через серце кожного автора. Ви опинитеся в Чернівцях та Житомирі, в Донецьку та Ужгороді, у Харкові та в Одесі. Або можете піднятися на вершини Карпатських гір, замилуватися краєвидами Бакоти, погрітися на Кримському сонечку чи відчути на собі магію Трахтемирова. А ще можете побувати в селах, назв яких скоріш за все ніколи до цього й не чули: Кибинці, Лазарівка, Крюківщина, чи навпаки в містечках, назви яких, на жаль,  відомі сьогодні у всьому світі - Гостомель і Буча. 

Можливо за інших обставин така літературна мандрівка була б просто приємним, цікавим і пізнавальним відпочинковим читанням. Але всі ці тексти писалися під час війни, коли автори переживали глибокі особисті зміни, і це відчувається в кожному рядку. Ці історії  сповнені болю та відчаю, але водночас надії й сили. Кожен твір нагадує читачеві, що Україна - це не лише географічна точка, а духовний дім для багатьох людей, які її люблять і захищають. 

Дім - це ключове слово цієї книжки. І тут йдеться не про будинок, як матеріальний обʼєкт. Бо з початком війни ми добре усвідомили, що все матеріальне дуже хитке й ненадійне. Воно може будь-якої миті перетворитися на руїни.  В слово «дім» кожен автор вклав щось своє, дуже особисте і навіть інтимне. Спогади, запахи, звуки, кольори - вони лежать на денці нашої підсвідомості й залишатимуться з нами до останнього подиху. Саме це формує наш дім. По суті, він всередині нас і за певних обставин може бути обмежений розмірами нашого тіла. 

Війна в Україні дала іноземцям, а особливо європейцям, урок географії. До цих трагічних подій мало хто з них знав, де знаходяться Маріуполь чи Краматорськ, Суми чи Запоріжжя, а тим паче Буча чи Бородянка. Багато хто навіть не знав де взагалі знаходиться Україна. Сьогодні ситуація змінилася, але цей урок дався дуже дорогою ціною. Ціною втрачених життів та понівечених доль українців. Це страшний урок, бо в режимі реального часу географічні обʼєкти цинічно стираються з лиця землі. Формально східний кордон Європи знаходиться десь в уральських чи кавказьких горах, але справжній пролягає на лінії оборони, яку мужньо тримають українські воїни. І Європа буде закінчуватися там, де їм вдасться зупинити східного варвара. Це головне, що варто іноземцям винести з цього особливого уроку географії. 

«Ода до України» — це не просто збірка есеїв та віршів, це глибокий автопортрет сучасної України, яка проходить через випробування війною. Книга є потужним свідченням того, як війна змінює сприйняття дому, рідних місць та людей. В ній історії про щасливі спогади, про радощі й тривоги, про дім, втрачений під час війни. І про Україну, яку ми попри все збережемо і відбудуємо.