Я далі мандрую в минуле книжковою машиною часу. Цього разу транспортом, який перемістив мене на початок ХVII століття став роман Ганни Гороженко «У вогні плавильника. Срібло» від Видавництва Фоліо. Цю книжку та ще кілька інших я отримала від авторки три роки тому. Тож це не перший роман Ганни Гороженко, який мені довелося прочитати і я вже знала, що читання буде цікавим та пізнавальним. Та цей роман перевищив навіть мої високі очікування.
Отож, основне місце, де відбуваються події роману - Київщина часів початку ХVII століття. Вже сорок років (після Люблінської унії) ці землі належать Речі Посполитій. А ще півтора десятка років до описаних подій, в 1596 році, відбулася інша унія - Берестейська. В результаті цього частина православної церкви Київської митрополії, що перебувала під юрисдикцією Константинопольського патріарха, обʼєдналася з Римською католицькою церквою. Це стало початком утворення Греко-католицької церкви, яка зберегла візантійський обряд, але визнала верховенство Папи Римського. Я навмисно описую це релігійне тло, бо воно має важливе значення в перебігу подій роману. Адже саме намагання православної церкви не допустити поширення уніатства, а новоствореної - посилити свій вплив, і спричинило до багатьох протистоянь поміж персонажами роману. Хоч мушу визнати, що в сюжеті задіяно не лише цей міжконфесійний конфлікт. Адже вплив на перебіг подій мають й інші релігії та релігійні напрямки: католицизм, юдаїзм, мусульманство, аріанство.
Головними героїнями роману є дві впливові жінки цього часу: Анна Корецька та Софія Ружинська. Це реальні історичні постаті, княгині, великі землевласниці. Так вже сталося, що обидвом їм довелося вийти за межі тодішніх уявлень про місце жінки в суспільній ієрархії, стати на чолі своїх родин та захищати свої маєтності. Вони жорстокі й амбітні, якщо йдеться про владу та гроші, але дуже вразливі, якщо мова йде про їх почуття. Хоча все вразливе й інтимне жінки намагаються ховати в потаємних закапелках душі подалі від стороннього ока. Протистояння між цими двома владними жінками і є основною інтригою роману Ганни Гороженко. Вони, як біла і чорна королеви на шаховій дошці, розігрують свою партію.
Зрозуміло, що я не буду розповідати вам про хитросплетіння всіх сюжетних ліній роману. Скажу лише, що вони надзвичайно цікаві. Бо події розгортаються не лише в Києві та околицях. Разом з героями читач побуває в Варшаві та Римі, у Вільні та Корці, стане свідком небезпечних пригод в Криму, Стамбулі та на просторах Середземномор’я і навіть перенесеться на землі московії. Окрім головних героїнь роману - княгинь Корецької та Ружинської, на сторінках книжки читачеві зустрінуться визначні постаті того часу - король Речі Посполитої Сигізмунд ІІІ Ваза, Папа Римський Павло V, Великий гетьман литовський Ян Кароль Ходкевич, настоятель Видубицького монастиря Іоасаф Биховський, московська цариця Марина Мнішек та інші цікаві історичні персони.
Окрім того, що роман дуже цікавий та сповнений пригод, він ще й надзвичайно пізнавальний. Я багато дізналася про тогочасну українську шляхту. Саме українську, бо стереотипно слово «шляхта» асоціюють з польськими магнатами. Насправді ж руські (себто українські) роди були не менш багатими й впливовими. Так рід Ружинських дуже давній і бере свій початок від Олександра Наримунтовича, онука засновника Литовської держави князя Гедиміна. Не менш впливовим був і рід Корецьких, назва якого походить від володінь довкола міста Корця, до яких входило 65 сіл і 5 міст. Корецькі були пов'язані з іншими відомими родами Великого князівства Литовського, Речі Посполитої та Молдови зокрема, з князями Могилами, Потоцькими, Сангушками, Ходкевичами та Чорторийськими.
Мене дуже захопила сюжетна лінія присвячена сину Анни Корецької - Самійлу. Це реальна історія життя руського князя, полководця, одного з найвідоміших політичних діячів Речі Посполитої. Мені вона стала цікавою ще й тим, що показала звʼязок між Самійлом Корецьким та Михайлом Корибутом, майбутнім дідом майбутнього польського короля, який через недовгий час народиться на околицях мого Золочева. Надзвичайно цікаво дізнаватися про такі перехрещення доль.
Ганна Гороженко вміє віднаходити маловідомі широкому загалу сторінки української історії та на їх основі створювати сповнені пригод романи. І це дуже цінно. Адже прочитавши невелику за обʼємом пригодницьку книжку, можна заповнювати білі плями в пізнанні рідного краю та й світу загалом. А ще авторка професійно займається відтворенням автентичних українських костюмів епохи бароко і в романі це дуже відчутно. Описам одягу персонажів приділено особливу увагу і таким чином читач має можливість побачити «модний подіум» козацької доби. І, до речі, всі ці образи гарно візуалізовані й втілені в комплектах листівок до кожного роману. Я мала приємність отримати такі листівки в подарунок від пані Ганни.
«У вогні плавильника. Срібло» - це перша частина дилогії про Анну Корецьку та Софію Ружинську. І я з величезним задоволенням прочитаю продовження цієї історії. Тим більше, що другий роман дилогії «У вогні плавильника. Золото» вже чемно очікує свого часу на полиці.
Ганна Гороженко створила роман про двох непересічних жінок, які не побоялися виступити проти патріархальних звичаїв та традицій і яких сміло можна назвати тогочасними феміністками. Хоча насправді мотиватором їхньої відваги є доволі приземлені речі. Гроші і влада - ось рушійна сила, яка вивільнила їхню нестримну енергію. Ця історична драма настільки захоплива, що славнозвісний Дюма може вже тихенько відпочивати на своїх лаврах. Якщо не вірите, то прочитайте і переконайтесь.