Людям не завжди потрібні поради. Іноді їм потрібна рука, яка підтримає. Вухо, яке вислухає і серце, яке зрозуміє.

Коли берешся за читання книги нобелівського лавреата із самого початку розумієш, що читання буде непростим, бо в основу цих творів автори закладають глибокі підтексти про певні моральні принципи й чесноти, а читачеві залишається не лише їх віднайти, а й розгадати. Але для мене це не просто як інтелектуальна гра, швидше - пізнання самої себе.

Творчість Сальми Лаґерлеф - унікальна, письменниця з легкістю вплітає здавалося не поєднувальні сили: народну міфологію та релігію.Тут мирно співіснують язичництво та християнство, авторка передає надзвичайно колоритний світ скандинавської міфології. Все це смачно приправлено неймовірними описами природи.І саме ці описи передбачають передумови до подій кожного з 36 розділів, які до речі можна читати у довільному порядку як новели.

Єста Берлінг - колишній священник, позбавлений сану за пияцтво, укладає угоду зі самим Дияволом: якщо впродовж року він проживе як справжній кавалер-нероба (а з ним 11 його друзів), то отримає всі володіння багатої майорші. Якщо ж він зробить хоч один звичайний, добрий вчинок - душа його горітиме в Пеклі. Але ж не робити добрих справ так складно, якщо в тебе добре серце.

Світ недосконалий, він і недосконалий на сторінках книги. У якийсь момент було навіть неприємно читати описи того, як часом жорстко і несправедливо певні персонажі відносилися одні до одних. Як легко образа, косий погляд може зіпсувати комусь життя, завдати непоправної рани… Авторка у своєму творі яскраво показала недосконалість людської природи, ніби піднесла до читача дзеркало, зазирнувши у яке кожен віднайде у ньому свої вади. Воно крізь століття показує ті ж помилки, ті ж розчарування і ті ж сподівання на те, що світ нарешті стане кращим…

Розвивати у собі добро, самовдосконалюватися, понад власну користь дбати й допомагати іншим, ушляхетнювати свою душу, виховувати у собі моральну красу - ось і моральні принципи, які заклала у текст твору письменниця.