Це було огидно, жорстоко та аморально. Для мого психічного стану це було занадто. Більше, ніж просто занадто. «Американский психопат» - гірше, ніж звичайний психопат.

Історія про Патріка Бейтмена - розумного та гарного чоловіка, який є дуже успішним банкіром, має розкішне життя. Збирається зі своїми друзями в елітних ресторанах. Проживає життя мрії більшості. Але це вдень. Уночі він, як перевертень, перетворюється на жахливого та нещадного звіра, який здатен на дуже жорстокі речі, які ви навіть уявити не можете в самих страшних снах.

Дуже провокативний твір насправді. Не дивно, що автор отримав 13 погроз вбивством та бойкот зі сторони жінок. Я знаю, що Брет Істон Елліс страждав від насилля зі сторони батька, але я уявити не можу, що має бути в голові в плані уяви, щоб таке написати.

Дуже багато непотрібних описів та води. Мені здається, що одну четверту частину книги я пропустила через те, що було дуже нудно. Багато сексизму. Дуже багато сексизму. Занадто. Також присутній расизм і через це теж було тяжко читати.

Автор поєднав психологічний трилер і сатиру. Ця книга не для слабкодухих, але перед тим, як почати читати потрібно добре подумати.

Мене постійно цікавило : чому жертв ніхто не шукає? В кінці книги я отримала відповідь на це питання і, якщо чесно, кінцівка мені не сподобалась. Викликала суперечливі почуття. Але тим не менш я отримала новий досвід як у читача, навряд чи я ще колись прочитаю щось, що хоч на грам схоже на цю історію. Можливо воно і на краще