"Але Кубань - не росія. Тут вільний край споконвіку"

Землі, де "течуть молоко та мед", де масні чорноземи рясно родять пшеницею, де неймовірні багатства різновидів фруктів - то про Кубань. Це ніби як міфічний образ землі, порівняння з яким можна віднайти хіба що в Біблії. Там споконвіків жили працьовиті, закохані у старі з глибин віків звичаї люди. Вільні козаки.

Свої враження від перебування в 20-х рр. ХХ ст. у південному Кавказі, залишив у своїй творчості, Юзеф Лободовський, поляк за походженням. Він змалював колоритний світ кубанських козаків, вірмен, українців, євреїв, поляків, які між собою співпроживали на тлі неймовірної природи - очеретів, степів та лиманів.

У тих роках на кубанські землі прийшла червона комісарська погань, вона залишила трагічний відбиток в історії Кубані.

Головний персонаж твору - Стась, 12-річний поляк, зрозуміло що цей роман автобіографічний. В одній зі станиць на березі Азовського моря, проживає сім'я хлопця, яка постійно стикається з російським шовінізмом.

Вир історії затягує Стася у свої тенета. Малолітні діти, щоб вижити серед жорстокості та злиднів, вимушені жити поза законом: нелегально спекулювати алкоголем та папіросами (нагадалися історії про більшовицький Харків, де неповнолітні діти, щоб вижити, займалися грабежами). Більшовики вистрілюють козаків, козаки, захищаються від більшовиків. Білі, червоні, анархісти... страшні картини війни у Кубані залишають незабутній слід у психіці дитини.

У творі порушуються чимало соціальних проблем: сирітство, ґвалтуання жінок, безробіття населення. Автор так і підводить до висновків, що джерелом всього цього зла є революція, громадянська війна, а пізніше - режим тоталітарної влади, і спричинений ними голод.

Кубань у Лободовського - це мальовничий і водночас приречений на трагічну долю край. Багато сцен у творі сповнені катастрофізму.

"Козаки, які мешкають на річці Дон, завжди вважали, що походять від вільних і вільнолюбних людей, а не від людей московських. От тільки з Руссю межуючи, вони самі мовою зрусифікувалися.."

Русифікація. Колоніалізація
імперська змінилася на радянську. Кубанське козацтво винищено цілком.