Є книги, які тобі однозначно подобаються.
Є книги, які тобі геть не подобається. А є книги, в яких все ніби норм, але бляха "є одне але", яка зіпсує все враження від книги.
Сьогодні ми про одну з таких і поговоримо.
Тож "На добраніч, Джун" від Сара Джіо.

Почнемо з позитивних моментів, бо якщо я згадаю про мінуси - до плюсів не дійду вже
Це книга про книги, в сюжеті якої читають листи та книги, і розбирають життя маленького книжкового магазину.
Читати книгу в той час, коли читаєш книгу - це ж як спати уві сні, подвійне задоволення 😍
Книга про досить популярне зараз "уповільнення" та про власні вподобання і цілі, дуже легко і приємно написана.
А ще вона про дружбу, що також додає їй балів.

Тепер спробую так само коротко про мінуси.
✏️До банальності затерта канва. Бізнес-леді (Джун), вся в роботі, отримує повідомлення, що близька їй людина в маленькому містечку померла, і їй потрібно приїхати, розібратись зі справами.
Часу на це нема, бо зазвичай вони спить по 3 години на добу, харчується енергією сонця, а замість таксі використовує біг, щоб не витрачати час на спортзал. Проте вона їде.
Є ж відчуття, що ми вже знаємо, чим закінчиться, так? Спойлер - так і буде.

✏️Романтична лінія - гідна шоу Холостячка на СТБ.
В дощ через вікно кафе вона бачить, що її "коханий" щось робіть із блискавкою сукні іншої дівчини. В сльозах біжить додому. А на наступний день він пояснює, що це не те, що вона подумала, бо що? Правильно, бо це він допомагав вдягти ту кляту сукню, а не знімав її.

✏️На рятування магазинчика було організовано івент, щоб зібрати гроші і заплатити борги. Сам Білл Гейтс на нього приїхав, бо в нього були ностальгічні почуття з дитинства до цієї книгарні. Але потрібну суму коштів не зібрали.
Ви серйозно? Білл Гейтс приїхав суто чаю з тортом випити, і забув чекову книжку?
Зроблено було це для того, щоб реабілітувати шефа Джун, саме він надіслав кошти, яких по факту не вистачало.
Але на місці Білла Гейтса я б вимагала спростування, бо це пляма на репутації.

✏️І основне, що найбільше мене бомбить тут.
У головної героїні є сестра, з якою вони не спілкувались більше 10 років, бо та замутила інтрижку з нареченим Джун.
Та постійно робить спроби помиритись, наша героїня постійно її ігнорить.

Десь в середині книги ми дізнаємося, що сестра:
а) захворіла на рак, стадія неоперабельна, жити лишилось не більше 2 місяців
б) вона вагітна. Батько майбутньої дитини зник у невідомому напрямку. Лікарі від самого початку пропонували припинити вагітність, бо пологи стануть останньою краплею, яка її вб'є.
Але вона вирішує народжувати, завідомо знаючи, що виростити дитину не зможе.

Хто ж буде нести відповідальність за маля, спитаєте ви?
Відповім цитатою із книги: "Джун, мені б хотілося, щоб ти її виростила".

Ти блін нормальна взагалі??? Ви не спілкувалися 10 років, і ти з якогось переляку вирішила, що вона буде рада виховувати твою дитину?? Це спроба помиритись, чи що?🤷

Дитина - це не квітка у горщику, яку можна просто принести комусь і подарувати. Це бляха відповідальність, яку людина має взяти на себе сама, а не вона має впасти на її голову через твою недбалість.
І головне, ця ситуація так романтизується, ніби це норма!
А
втор має нести в маси якщо не прекрасне, то хоча б здоровий глузд, а не ось це "я тут вирішила героїчно померти, а мою дитину буде виховувати моя сестра, з якою ми не спілкуємося 10 років через те, що я накосячила. Вона побачить немовля і ми забудемо про всі сварки і все буде добре".

Навіть слів бракує передати всі грані моєї злості.🤬🤬🤬

А загалом, нормальна книга, якщо не звертати увагу на цей момент, який особисто мені зіпсував усі враження.

Можливо, я загострюю ситуацію, чи то тільки мені це бомбить, проте вважаю, що романтизувати недбалість - це найгірше, що може зробити автор бестселерів, які продаються по всьому світу.

Піду вип'ю заспокійливого чаю, а ви будьте котиками і читайте тільки хороші книжки 😻