Книга «Крила» складається з двох частин: «Нотатки війни» і «Кувала зозуля».
                         «Нотатки війни»

Кожна історія коротенька, але настільки наповнена сумом, болем, відчаєм, надією і мріями, що більше і не треба. У них авторка змальовує простих українців, яких ця клята війна застала зненацька… Починаючи вже з першої сторінки, серце починає тріпотіти, очі наповнюються сльозами, а далі додаються нові емоції: злість, образа, ненависть, бо мати втратила свого героя, дружина чекає на дзвінок, якій ніколи вже не пролунає, у дітей відняли безтурботне дитинство, дитина  вмить стала дорослою, а молода дівчина посивіла, бо хтось когось так і не дочекається, співпереживання тим, хто втратив дім. 😢

В цих історіях я побачила себе, своїх друзів і рідних: братика, який в нелюдських умовах в окопах захищає нас, друга, який загинув молодим, залишивши двох синочків без батька, свою домівку, яку хочеться відкрити своїм ключем, а не повертатися в чужий дім, відкриваючи його чужим ключем. 
Ці історії зранили мою душу😭
Одне бажання - здобути перемогу, відбудувати нашу матінку ,щоб вона нарешті розправить  свої «крила»!!!💗

                          «Кувала зозуля»

Ця частина присвячена цінностям життя українців і описам краси нашої Батьківщини. Цей розділ, навідміну, від першого - ніжний і теплий. 🥰
Пані Тетяна дуже яскраво, образно змальовує природу рідної землі, що ти ніби переносишся у це місце, бачиш все наяву. 

Своїми історіями вона нас спонукає цінувати кожну хвилину життя. Кохати, берегти,допомагати, співпереживати, радіти, підтримувати, співчувати. Адже так важливо відчувати, що ти не один у цьому світі. 🫶
✍️»Життя не буває чорно-білим, як старі світлини, воно різнобарвне, як веселка, але якщо вчора було сірим, то сьогодні може бути червоним, і навпаки. Так буває...»✍️

Тепер хочу мати її в своїй бібліотеці. ❤️‍🔥