Досить цікава історія про життя одного сучасного письменника. Про те, як він став письменником, як йому працюється, про його «визнання» публікою, про сім’ю, про дитинство, про весь його творчий шлях. По суті це ціла книга роздумів та спогадів головного героя. Просто від початку і до самого кінця пан Ярослав Петруня мучить себе болючими спогадами, важкими філософськими роздумами про те, чи такого життя він хотів, чи до цього прагнув. До псевдовизнання і награної публічності? Адже на справді його книги зовсім-то і не популярні, і ніхто на вулиці його не впізнає. Цікава, незвична оригінальна книга.