Донато Каррізі у «Домі голосів» створює атмосферний, моторошний трилер, що занурює читача у світ дитячих травм, підсвідомих страхів і психологічних маніпуляцій. Головний герой, П'єтро Джербер, працює психологом, який спеціалізується на гіпнозі для дітей. Але його нова пацієнтка Ганна змушує його засумніватися в реальності: вона стверджує, що ще в дитинстві чула голоси, які змушували її вчиняти страшні речі. Каррізі майстерно розгортає сюжет, поступово підводячи читача до шокуючих відкриттів. Атмосфера книги густо просочена напругою, невизначеністю й відчуттям, що минуле ніколи не зникає безслідно. Гра між правдою та вигадкою, підсвідомим і реальністю тримає у напрузі до останньої сторінки. Рекомендую «Дім голосів» усім, хто любить повільні, психологічно глибокі трилери, що зачіпають тему дитячої психіки, спогадів і прихованих страхів. Це книга, що змушує замислитися: а що, як наш розум може брехати нам самим?