You are here
Джин Вебстер "Довгоногий дядечко"
Прекрасна життєствердна історія для тих, кому припали до душі "Поліанна" Елеонор Портер та "Енн з зелених дахів" Люсі Мон Монтгомері. Історія, яка вже стала класикою світової літератури для дітей.
Джин Веббер розповідає читачам дивовижну історію юної дівчинки, яка, незважаючи на поневіряння долі та своє сирітство, зберегла оптимістичний погляд на світ, переповнений віри в добро та щирість, подяку за життя та можливість це життя пізнавати.
Дівчинка-сирота Джуді проживає в притулку й зовсім не уявляє свого майбутнього поза його стінами, вона не чекає від життя жодних подарунків. Але якось несподівано їй випадає чудова нагода здобути освіту в коледжі й знайти себе в цьому житті. Позаяк є одна умова - такий привілей їй подаровано в обмін на листи до людини, яка стала її опікуном, сплатила за навчання, але не побажала відкрити своє ім'я. Джуді лиш вдалося помітити рухому тінь свого благодійника, тому у своїх листах вона звертається - "Любий, довгоногий дядечку..."
На початках її листи сповнюються тоішки зухвалістю, але згодом стає зрозуміло, що саме в цій її манері полягає її особливість. Читаючи листи Джуді, до дядечка, який зберігає своє інкогніто, неможливо втриматися від посмішки. Кожен лист складено дівчинкою так, що читачеві не важко переживати всі події та емоції разом з головною героїнею.
Щирі одкровення дівчинки переповнені оптимізму до життя, вона, як і будь-яка дитина, вірить у дива, напевно, тому вони й відбуваються з нею.
Читачеві, на відміну від Джуді, незабаром стає зрозуміло, хто ховається за безликою фігурою благодійника. Кінцівка твору хоча й передбачувана, проте не псує загальне враження від цієї сентиментальної книги.