You are here
Нечитуну тут не місце, або «Із крові й попелу» Дженніфер Арментраут
Із «Крові й попелу» - саме та книга, яка вивела мене з нечитуна після тривалої перерви із читанням.
Коли побачила подарункове оформлення з оверлеями, ляссе і симпатичним зрізом, просто не змогла встояти. Тепер ця краса прикрашає домашню бібліотеку.
Майбутньому читачеві доступні два варіанти оформлення, що радує, бо ж смаки у всіх різні.
А тепер про саму історію. Головною героїнею є рудоволоса Пенеллафі Балфур, або ж Маківка. Дівчина живе, дотримуючись суворих обмежень і правил. Її обличчя має бути прихованим, а спілкування обмежуватися дуже вузьким колом осіб. Для чого це потрібно? Справа в тім, що дівчину готують до важливого ритуалу і, щоб він відбувся, Маківка має зберігати свою чистоту. Та, вочевидь, обмеження дуже засмучують головну героїню, тож вона потайки їх порушує.
Саме з порушення строгих правил і розпочинається книга «Із крові й попелу», а ми розуміємо що головна героїня далеко не така проста, якою здається на перший погляд.
Для кого ця книга?
Чудово підійде підліткам, які полюблять Маківку, а в її бунтарстві пізнають себе. Задоволення від читання отримають й дорослі, які матимуть нагоду згадати себе у її віці (коли багато речей відбувалися вперше).
Втім, маленьке застереження: у книзі дуже часто трапляється слово «дрож». Настільки часто, що це може похитнути насолоду від читання. Та, якщо вам хочеться прочитати романтичне фентезі з інтригами, підступними ворогами…фентезі, в якому сама головна героїня вагається, хто друг, а хто - ворог, то «Із крові й попелу» - хороший вибір.