Яка ж ця книга неймовірна ! Особисто я не дуже цікавився творчістю Стівена Кінга. Обмежувався кількома прочитаними новелами і, звичайно ж, переглянутими фільмами за мотивами його книг. Однак, кілька днів тому, я вирішив прочитати книгу "Аутсайдер". Серіал 2020 року викликав в мене досить змішані емоції, тому вирішив поринути в книгу. І що я вам хочу сказати, пані та панове! Ця книга дійсно класна. Захоплює з перших же сторінок. Закручений сюжет гармонійно переплітається з містичною складовою. Персонажі живі, мають власний життєвий догляд, що неодноразово провокувало складнощі.
Відверто кажучи, цю книгу я умовно поділяю на дві частини - до початку активної діяльності Аутсайдера та після початку активної діяльності Аутсайдера. Пояснюю.
Для мене перші 200 сторінок книги - це еталон грамотної захопливої детективної історії. Публічний принизливий арешт ледь не ідеального американського громадянина Террі Мейтленда поступово змушує місто ходити ходуном. Він вбив маленького хлопчика. Покази свідків, ДНК підтверджують, що це його рук справа. Але одночасно з цим спливають факти, що в той день його не те що не було в тому парку, його навіть в місті не було. І це також підтверджується численними показаннями свідків, відео з конференції, і що найголовніше, наявність відбитків пальців на одній з книг в місцевому магазині. Патова ситуація, адже в містера Мейтленда найкращий адвокат в регіоні, і з наявністю подібних доказів, він рознесе обвинувачення в пух і прах! Але факт залишається фактом - хтось хлопчика ж вбив. Ральфу прийдеться шукати допомоги, адже його досвіду недостатньо, щоб вирішити цю головоломку.
Остання частина книги - це вже типовий Кінг з його химерністю за відносно поганим фіналом (поганим в плані, ну ви ж в курсі, що кінцівки майстер жахів писати не мастак). Коли Аустайдер, або як його ще називають персонажі ЕльКоко починає діяти, майже вся напруга першої половини книги спадає. Сумніви щодо невинуватості Террі пропадають, що я вважаю найбільшим недоліком. Сам по собі, химерний монстр надзвичайно цікавий. Спектр його здібностей вражав, і особисто я не бачив шансів на його програш. Але... як його перемогли, це просто треш. Голлі Ґібні - другий за важливістю головний герой історії просто забила монстра шкарпеткою, набитою чи то підшипниками, чи то камінням, вже не згадаю. В мене була розгубленість таким фіналом. Навіть кульмінація з колегою Ральфа Гозкінзом була в сотню разів цікавіша.
ЕльКоко - монстр, який буквально волав про себе, як частина типового Кінговського всесвіту. Всесильна істота, яка анігілюється типовим фізичним насиллям. Але особисто для мене, "Аустайдер" Стівена Кінга входить в список найцікавіших книг, прочитаних за останні дні. Не втомлюсь повторювати, що перші 200 сторінок просто 10 з 10!