Я не дуже люблю слідкувати за романтичною історією. Романтика та любовні інтриги, як на мене не мають нічого інноваційного. Місцями я пропускав моменти в інших історіях, бо вважав, що всі любовні історії схожі між собою. Але ситуація серйозно змінилась після прочитання манги "Порцелянова лялечка". Спочатку це була типова історія закоханості популярної дівчини в непопулярного хлопця. Але поступово, з розвитком їхніх стосунків манга почала розкриватися з іншої сторони.

Вперше побачив цю книгу в сестри на полиці. Я взагалі нічого не знав про всесвіт Тіньових мисливців та нефілімів. Вирішив взяти дві частини та прочитати. Виявилось, що вибране фентезі наповнене ЛҐБТ тематикою. Чи розчарувало мене подібне? Трохи так. Постійні намагання Маґнуса та Алека побути наодинці відверто вибішували. За ними постійно ганяються демони та призвані монстри "Багряної руки", а вони "сюсі-пусі" влаштовують. Якщо не звертати увагу на сказане раніше, то це чудове фентезі, яке переповнене магією, дивовижними істотами. Але найбільше мені сподобався екшн.