Дві історії кохання в двох часових проміжках. Події в минулому відбуваються під час Другої світової війни. Німці бомбардують Англію. Сестри Скарлетт і Констанс мають відповідальну роботу в жіночих королівських військово-повітряних силах. Та їхні батьки хочуть примусити Скарлетт вийти заміж за Генрі Водсворта. Оскільки саме цей шлюб зможе врятувати їхній баронський титул та майно. Та вона не дає батькам можливості переконати себе і відмовляється від цього примусового шлюбу. Одного дня вСкарлетт зустрічає пілота Джеймсона. До цього моменту в неї були дуже тверді принципи не зустрічатись з пілотами . через те, що кожного дня вони були свідками того, що хтось з них гине під час виконання бойогових завдань. Але саме він зможе переконати її в іншому. Їхні відносини розиваються на фоні війни, постійних бомбардувань та втрат.
Констанс, хоч і не головна героїня книги, але теж має свою лінію кохання, самопожертви і болю. Зазвичай у відгуках про неї мало пишуть, але під час читання варто звернути увагу і на неї. Не буду описувати події з її життя, щоб не було спойлера. Але саме вона найголовніша підтримка для Скарлетт.
Паралельно авторка знайомить нас з подіями, які відбуваються в теперешньому часі. Правнучка тої саме Скарлетт, Джорджія, переживає складне розлучення з відомим режисером. Скарлетт півроку як померла, і вона вирішує повернутись у рідний дім своєї прабабусі, в якому зростала. Джорджія дізнається про те, що її мати хоче продати права на допис останньої книги Скарлетт, яку остання так і не завершила. Тому, що це була її власна історія кохання...
Дізнавшись кому саме дають право на написання закінчення книги, Скарлетт розлючується. Але врешті решт дає шанс відомому романісту Ноа Гаррісону спробувати дописати цю книгу.
Кожна з цих історій примусила мене співпереживати, пропускаючи крізь себе події в яких опинились герої. Книга розірвала моє серце на шматки і залишила після себе сильні емоції та думки. Думки про те, що зараз ми теж живемо в дні, коли наші міста знаходяться під обстрілами, ракетами. Кожного дня хтось когось втрачає. І цей біль болить дуже сильно.. Тому це ще раз нагадало мені про те, що кожен прожитий день зі своїми рідними та коханими - це справжній подарунок і щастя.