ретя книга австралійської письменниці, яка заснована на реальних подіях. Історія розпочинається з того як батько Менахем Меллер збирає біля себе своїх маленьких трьох дочок. Говорячи з ними про те, що завтра на нього чекає складна операція, він просить дочок дати йому обіцянку-завжди дбати одна про одну та не дозволяти жодній людині їх розлучити. Цю обіцянку дівчатка запамятають на все своє життя. Наступна сцена роману відбувається під час Другої світової війни в Словачинні. Одну з дочок наймолодшу Лівію, нацисти забирають в концтабір прямо з будинку. Її найстарша сестра Цибі вирушає наступного дня за нею і вони потрапляють до Аушвіцу. В той час їхня середульща сестра знаходиться в лікарні і до концтабору вона потрапить уже через два роки. Ця історія пронизує до болю, читаючи цей роман,наче опиняєшся в тих страшних умовах і серце стискається від жаху. Люди,які змогли вижити в концтаборі і зуміли потім адаптуватись після нього в після воєнний час - для мене такі ж герої,як і військові які виборювали перемогу на полі бою. Концтабір - це боротьба без зброї... Цю книгу, як і попередні дві книги авторки варто прочитати. 5 з 5