Це прониклива і зворушлива історія про одну з найтрагічніших сторінок української історії — період голодомору та репресій. Авторка дуже реалістично передає атмосферу страху, зради та болю, які переживали звичайні селяни, занесені на "чорні дошки". Особливо вразило те, як через долі простих людей показано жорстокість системи та боротьбу за виживання. Мова книги легка для сприйняття, але емоційно важка — кожна сторінка змушує співпереживати героям. Читаючи книгу, неможливо було стримати сліз. Дуже болюча, емоційна книга. Але така потрібна. І важлива для того, щоб пам’ятати про наше минуле, не допустити такого в майбутньому та вшановувати тих, хто постраждав у ті страшні часи.