Роман у романі

Читала цей роман доволі довго - більше місяця, хоча була у відпустці і мала багато вільного часу. Читала і плювалася, бо нічого не розуміла і естетичного задоволення не отримувала. Це історія двох сестер - Айріс і Лори, які зображені ніби дві протилежності. Їхній батько є власником великої фабрики. Історію розповідає Айріс, на схилі літ. Ми дізнаємося про самогубство, яке скоїла Лора в молоді роки, а потім про книгу, яку вона написала і яка зробила її посмертно культовою письменницею. Тобто перед нами декілька сюжетних ліній: історія від імені Айріс, сюжет книги, історія Канади, плюс додано любовну лінію в особі молодого письменника-комуніста, що припав до душі обом сестрам. Авторка створює цілу головоломку, аби розгадати яку слід вдумливо читати весь роман і прагнути скласти пазли у правильну картинку. Це зробити непросто. Тому я відкладала книгу декілька разів, бо не розуміла, що я читаю і для чого. Ближче до фіналу історія потроху вимальовується і навіть стає цікаво дізнатися розвʼязку. Попри те, що роман отримав Букерівську премію, особисто мені він не сподобався. Етвуд занадто багато уваги приділила формі, зробивши своїх героїв бранцями форми й не наповнивши змістом та глибиною їхні образи. Перечитувати вдруге книгу не буду - краще вже читати детективи про Пуаро. Однак любителям літературних експериментів книга пані Маргарет може сподобатися. В плані структури Етвуд не має рівних.