До цієї книги я думала, що не люблю фантастику

«5-та хвиля» Рика Янсі просто пожежа! Особливо, якщо не бігти дивитись кіно, а читати книжку. Зараз я можу сказати, що це - одне з найкращого, що я читала. Раніше я й подумати не могла, що так закохаюсь у фантастику. Просто захоплююче!

Отож. Історія про війну двох цивілізацій - людей та інопланетян. І почалася вона у декілька етапів (всі вони передували подіям у книзі, тому це не спойлер). Спочатку був морок, потім потоп, а далі - третя хвиля, яка дала загадкову хворобу. Після четвертої люди так зневірились, що перестали довіряти одне одному. Якою ж буде 5-та? Дізнаєтесь під час читання.

Якщо коротко описати асоціації про цю книжку, то це інопланетне вторгнення, чужі серед своїх/свої серед чужих, виживання в новому світі, кохання. 

 Головною героїнею є дівчинка-підліток Кассі. Їй належить пройти чимало випробувань, одне з яких полягає у питанні довіри та симпатії. Цим «5-та хвиля» нагадує мені «Голодні ігри», «Дивергента» та інші підліткові антиутопії. 

Чи раджу до читання? Так! Чи перечитуватиму? Теж так. І справа тут у майстерності автора. За другою частиною я пішла у книгарню в той же день, коли дочитала першу, бо не могла дочекатися продовження подій. 

На жаль, однойменний фільм зовсім не такий як книга, сприймається простіше і не все зрозуміло (якщо не знати контексту). Екранізована лише перша частина. 

Далі кілька цитат, які мені сподобались і можуть переконати вас прочитати книжку: «Іноді говориш собі, що маєш вибір, коли реального вибору немає. Те, що альтернатива існує, ще не значить, що тобі підходить»

«Деякі речі назавжди залишаються з тобою. Вони не належать минулому, а належать тобі».

«Більше слів, будь ласка. Мені холодно, тож потрібен твій теплий як ковдра голос, щоб зігрітися».

«Він смакує мої сльози ще до того, як я їх відчуваю. Там, де мали б бути сльози - його поцілунок». 
«Важливо не скільки часу ми живемо, а як цей час використовуємо».