Ембер Сміт "Якою я була"

"Пять хвилин. Триста секунд. Це багато чи мало?... Залежить від того, що відбувається за цей час..."- початок книги. Історія, яка залишила по собі незрозумілі відчуття, трохи незавершену долю та важливість порушеної теми. 

В центрі сюжету дівчина Іден, яка лише починає робити перші кроки у доросле життя. До старшої школи її будні були звичними, навіть надто одноманітними:школа, чергова "5" та посиденьки у бібліотеці, де вона влаштовує "книжковий клуб". Можна сказати, що це зібрання групки підлітків, які так і не знайшли свого місця ні в одній з субкультур. Але ніхто не знає секрету дівчини. По класиці мелодраматичності вона таємно закохана у кращого друга свого брата, до того ж її переповнюють двобокі відчуття, з однієї сторони вона дійсно вважає його привабливим, мудрим, а з іншої ще трохи по дитячому злиться через те, що він займає увесь вільний час її родини та мало не поселився у них удома. Хлопець же зовсім іншої думки про Іден, його можна порівняти з гепардом який вистежує свою здобич та просто чекає, коли вона ослабне...

В цей щемливий етап перших хвилювань та невдач "гепард" все-таки наздоганяє дівчину. Неочікувано, серед ночі, у її ліжку, після гри в "Монополію". Пізніше, дівчина більше ніколи не ляже до свого ліжка, перемістившись на підлогу, до спального мішку, замикаючи двері на всі замки. Іден чи вже краще Іді не стане колишньою. Те, що сталося з нею тієї ночі, розбиває не лише довіру — воно руйнує саму конструкцію її реальності. Авторка дуже точно передає, як один момент може перекреслити звичний світ, змусити героїню перетворити власну кімнату на фортецю, а тіло — на територію страху, сорому та мовчання. Проходять місяці і дівчина скочується все більше на "дно":часто не ночує вдома, припиняє навчатися, обирає вечірки замість спілкування з кращою подругою. Іден опиняється в ситуації, коли вона робить тільки боляче своїм близьким друзям, поступово вона залишається наодинці зі своїми думками. Більш відвертою дівчина могла бути лише зі своїм хлопем, відносини з яким видавалися дивними, ніхто з них не міг пояснити, чому насправді покохав. Хлопець заклеїв "рани" Іден блискучим пластерем, а потім відірвав його ще з більшою силою, вирішивши, що це все було помилкою. Цей вчинок остаточно підірвав її щирість. Найгірше те, що навіть своєму хлопцеві вона так і не зважилася зізнатися, чому відстригла волосся та перестала носити окуляри, замінивши їх на чорні стрілки біля повік, хоча багато разів намагалася. Особливо сильним моментом у книзі є те, як суспільство і близькі сприймають стан дівчини. Ніхто не бачить очевидного, кожен зайнятий своїм життям, своїми уявленнями про те, якою «повинна» бути Іден. Де її батьки? Чому замість того, щоб частіше телефонувати доньці та запитувати як у неї справи, вони намагаються виховувати, забороняючи їй агресувати-пояснюючи це все "перехідним віком"?

Дівчина проходить через безліч випробувань, щоб зрозуміти, що була не першою "здобиччю" гепарда. Хоча вона сприймає цю інформацію, як: "о, то я тепер не одна зі своїм болем". Іден не помічають, у когось нові відносини, хтось готується до Різдва, скуповуючи пів магазину, хтось намагається забутися на дні пляшки пива та випадкових дівчатах, вважаючи, що зліпити сніговика, як колись у дитинстві- це смішно. Чому не замислитися, що справа зовсім не у сніговику? Я не дарма утрирую ці буденні заняття, тому що не рідко ми самі надаємо їм куди більшого значення аніж тим, хто нас оточує. "Вибач, я дуже зайнята, бачиш у мене скоро курка згорить у духовці"-впізнали себе у словах мами Іден? 

Не зважаючи на те, що усі винні отримали по заслугам, не стає легше. Хотіла б я написати, що ця книга про відновлення після травми, але, нажаль, Іден так і не змогла пробачити, звернутися до психолога, поговорити відверто з друзями, припинити бути для суспільтва тією, хто виходить за рамки дозволеного. Сумно, що дівчину зміг вислухати лише колишній хлопець, який просто взяв трубку телефону у той час, як Іді плакала. Чи це так важко? Насправді історія про гіркий присмак мовчання, невинність та заклик бути уважнішими до тих, хто вам дорогий. Тому книга буде корисною не лише для юнацької аудиторії, але й для дорослих. Так, вона не була для мене найсильнішим твором, але якщо перенести події книги у реальність стає щемливо. Як виявилося ця книга, це лише перша частина, цього місяця анонсють вихід другої, можливо там будуть відповіді на досить незавершені долі персонажів.