Повертайся живим

Ірина Цілив, Ія Ківа, Дмитро Лазуткін… Загалом 70 + молодих авторів, найстаршому - цілих 39 років! Це покоління сучасних молодих поетів. Серед них є більш-менш розкручені, а є й геть невідомі, є також поетеси, що пишуть кримськотатарською мовою. Звісно, що не всі вірші зрозумілі (як завжди!). Особливо вільні вірші - верлібри, без рими та часто розділових знаків. Вже, напевно, слід звикати до цього - на те він і постмодернізм. Вірші про вічне - дружбу, кохання, самотність і зраду, про пошук себе. Чимало поезій про війну. Про її героїв. Найбільше мене захопила поезія режисерки Ірини Цілик. «Повертайся живим» - назва її знакового твору. Чимось нагадало Костянтина Симонова «Жди меня», тільки навпаки - тут жінка молиться про те, щоб хлопці не гинули і поверталися додому. Писалося це про АТО, коли стосувалося обраних, а актуальним, як ніколи, є зараз, коли стосується усіх. І чоловіків, і жінок, і дітей. На жаль. 
Загалом ідея видати подібну збірку є чудовою. Шкода, що книга миттєво розійшлася і я не встигла її придбати. Недаремно у передмові сказано, що сучасна українська поезія є однією з найпотужніших у світі, що свідчить про глибокий біль і рани на серці нашого суспільства.