Думаю, що саме надмірний страх втратити себе пожирає найліпші сили людей. Коли пройшовши довгий і складний шлях (а цей процес триває безупинно), ми прибиваємось до праджерела, яке я прагну назвати Богом, і якщо турбуватимемось про те, щоб дорога до бога залишалась відкритою і не була забарикадована, тоді ми постійно біля цього джерела відроджуємось, і нема підстав боятися, що втрачаємо надто багато енергії.

Етте Гіллесум (Юзеф Августин Світ наших почуттів)