
Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у листопаді 2025 року Детальніше
You are here
Цитати
Усі / Популярні
Усе своє життя з 17 років Василь Олександрович працював у школі. Учитель за покликанням душі, він учив маленьких і великих школярів грамоти, математики, літератури, історії. Але більш за все він хотів навчити дітей думати, відчувати, радіти й сумувати не лише своїми власними радощами й печалями, а й татовими і маминими, дідусевими й бабусиними, братовими й товаришевими, зайчика і синички, верби і тополі, місяця й вітру, всієї нашої землі. Для цього Учитель сам писав казки й роз- повідав дітям, їхнім батькам, учителям.
Лисичка подала у суд таку бумагу: Що бачила вона, як попеластий Віл На панській винниці пив, як мошенник, брагу, Їв сіно, і овес, і сіль. Суддею був Ведмідь, Вовки були підсудки. Давай вони його по-своєму судить Трохи не цілі сутки. "Як можна гріх такий зробить! Воно було б зовсім не диво, Коли б він їв собі м'ясиво",- Ведмідь сердито став ревіть. "А то він сіно їв!" — Вовки завили. Віл щось почав був говорить, Да судді річ його спочинку перебили, Бо він ситенький був.
Опубліковано Cognosce te ipsum Сб, 10/11/2025 - 21:43
#
Кінець кінцем недуга стає нормою, а здоровʼя - потворністю. Самотні пускають на білий світ безнадійно осамотілих, налякані - вкрай заляканих...
Опубліковано Cognosce te ipsum Сб, 10/11/2025 - 21:42
#
навіть правда, втрачає свою цінність, коли з подарунка перероджується у щось примусове.
