Відгук на книгу: Безутішні

Найгірша книжка Ішігуро з тих, які я читала. На даний момент я прочитала все, що пропонує «Видавництво Старого Лева». По-перше, дуже товста книга. Як дві звичайних. Тобто Ішігуро вдався до експериментів із обсягом. По-друге, написано в сюрреалістично-магічнореалістичній манері. Я не розуміла, про що я читаю, навіщо я це читаю, насамкінець, навіщо це все написано і що, власне, хотів сказати автор. Не було ще такого (до появи цього роману), щоб я змушувала себе читати твори сера Кадзуо чи щоб вони в мене не залишали якогось після смаку. А тут постійно змушуєш себе читати, страждаєш. Чому музикант опинився в цьому місті і в цьому готелі? Чи це його дружина і його син? Якщо так, то чому вони не разом? Куди він прямує з готелю? Чому і куди їде на громадському транспорті? Якась повна нісенітниця. Як «Андалузький пес» Сальвадора Далі. Якісь марення. Уривки.