Відгук про книгу: Маленький принц

Читав "Маленького принца" о третій ночі, коли не спалося, і ця книжка почала розпадатися у руках на якісь фрагменти, що не складалися в цілісність. Може, саме в цьому й фішка. Сент-Екзюпері ніби пише дитячу казку, але водночас постійно підриває цей жанр зсередини. Льотчик у пустелі, який малює барана в коробці — це ж чистий абсурд, театр відсутності. Дитина просить барана, а отримує порожній квадрат з дірками. І це працює. Принц бачить те, чого немає. Ми всі так робимо. Читати це було як дивитися на власну відсутність сенсу через чужу метафору. Рекомендую, якщо готові, що книжка не дасть відповідей, а тільки помножить запитання. Ми всі льотчики в пустелі власної свідомості.