Море-океан

Прочитала цю книгу після «Шовку». Якщо дуже-дуже чесно, то нічого не зрозуміла. Чимось нагадало «Інтермецо» Михайла Коцюбинського, місцями схоже на Кадзуо Ішігуро та Ольгу Токарчук. Нібито є якісь герої, якийсь сюжет, але що хотів сказати автор? Додам, що книга зручного формату, з твердою обкладинкою, однак особисто мені не сподобався синій колір шрифту. І так не розумієш, про що читаєш, а тут ще й літери розпливається. Самотній готель. Тут заправляють усім діти. Дивні діти. І не менш дивні мешканці в готелі, які чекають на щось. Хтось чекає на справжнє кохання, хтось - видужати, а комусь життя вже обридло. Роман-притча…