Така хороша книга. Читати було і цікаво і сумно аж до болю. Про життя ураїнських селян, які були трудящі, але пани не давали їм нормально жити. Був собі такий бравий парубок Микола Джеря, який одружився на бідній наймичці Немидорі. І здавалося б тільки жити. Так не зміг він миритися з панським відношенням до них і мусив тікати від пана. Мусив бурлакувати. Багато років він поневірявся. А жінка так чекала, так чекала та і всього рік не дочекала, померла... Шкода життя бідних селян. Скільки всього вони мусили знести та витримати. Бідному Джері випало на долю скільки страждань, що просто серце краялося на шматки. Але хоч старість зустрів поряд з дочкою та онуками. Сам стиль написання твору дуже гарний. Така красива українська мова. Дуже-дуже гарний твір.