Відгук на книгу: Смажені зелені помідори в кафе "Зупинка"

Прочитала цю книгу після перегляду кінострічки - інакше б не розібралася, адже авторка постійно відправляє читача в різні часові відтинки. Нібито читаєш щоденник, плюс подає вирізки з газет. За формою цікаво, але якщо не вловив головної лінії, то можна загубитися як у часі, так і в просторі. Перед нами історія двох подружок - Іджі і Рут. Іджі за поведінкою схожа на хлопця, вона не може знайти собі місця і постійно шукає пригод, а Рут, навпаки, дуже скромна і набожна. Одружується, вагітніє, однак сімейне життя не складається, чоловік бʼє її, і Рут залишає його і починає разом із Іджі панувати в кафе, де культовою стравою були смажені зелені помідори. У книзі є натяк на нетрадиційну сексуальну орієнтацію Іджі та її кохання до Рут. Я так і не зрозуміла, чи були між дівчатами якісь стосунки, окрім дружніх. Другою лінією є тема боротьби з расизмом і захист прав чорношкірих, які показані як віддані і чесні люди праці. Ну і третя - сучасність, будинок для літніх людей, де перебуває Нінні, що розповідає цю історію. Книга дуже тепла і жива, сповнена оптимізму й людської щирості. Однак кіно мені сподобалося більше.