Відгук про книгу: Світло в серпні

Роман важкий. Важкий, не тому, що важко зрозуміти, все було доступно для розуміння. Речення важкі, тягучі, довгі, змістовні, повільний темп, - можливо через таку манеру написання сюжет мені добре запам’ятався. Важкий роман у емоційному плані, герої бездушні, жорстокі, байдужі важкі люди. Невиправдана жорстокість, жорстокість ради жорстокості викликала відразу. Коротше, на мою думку у персонажів, крім здається Брайтона (не пам’ятаю, той що допомагав Ліні), нічого людяного. Жіночі персонажі, що Ліна, що Джоанна, щоб з ними не траплялося, - наче кам’яні скульптури, беземоційні, не здатні на почуття. Після прочитання виникло відчуття відрази до всієї цієї історії, і після цього роману хотілося закинути сам процес читання. Або принаймі закинути читати американську літературу. Правда, сюжетна лінія Ліни, що подорожувала у пошуках свого хлопця, - це було цікаво, і несподіваний умовивід, що Ліна подорожує ради самого подорожування, здивував, викликав посмішку. А от сюжетна лінія Крістмаса – це жесть. Оцінювати твір не буду, але не сподобався.