Відгук про книгу: Третя рота (Класна література)

Ми ж усі звикли: Сосюра - це «Любіть Україну», квіточки, солов’ї, ніжний лірик. Ага, щас! Забудьте. «Третя Рота» - це сповідь людини, яка пройшла пекло. Це не мемуари, це «Гострі картузи» по-українськи, тільки страшніші, бо це правда. Ви знали, що він був петлюрівцем? Що він воював в Армії УНР? Що цей «радянський класик» насправді бачив, як більшовики розстрілювали наших хлопців, і сам стояв під дулами? Там є момент, де він описує розстріл. Не пафосно, а буденно. Як дивився в очі тому, кого вбивали. Це така психологічна жесть, що Достоєвський нервово курить у кутку. Сосюра там не герой, він там жертва часу, яку ламають через коліно. Він зізнається у страху, у божевіллі, у тому, як війна перетворює людину на звіра. А Донбас? Боже, як він пише про свій схід! Це ж відповідь усім, хто зараз каже, що там «ісконно русскіє зємлі». Сосюра показує козацький, український, дикий і вільний степ. Це наша земля, полита нашою кров’ю ще сто років тому. Це книга-шок. Вона знімає з очей полуду. Ти бачиш живого, грішного, змученого дядька, який просто хотів жити і любити свою країну, а його кинули в м’ясорубку історії. Це найкраще щеплення від «русского міра» і найкращий доказ того, що Донбас — це Україна.