Не зовсім звична книга про подорожі і пошук себе. З одного боку, це ніби автобіографічна подорож трьома країнами світу, а тому має містити багато подій. Але як така подієвість майже відсутня. Натомість авторка пропонує свої міркування про сприйняття світу розлученою жінкою. Тому, якщо порівнювати зі стрічкою з Джулією Робертс, то там сценаристам довелося чимало попрацювати, аби наповнити дві години діалогами і хоч якимось сюжетом. Чому ця книга про мене і не про мене водночас? Головній героїні трохи за тридцять, вона заможна і успішна письменниця з Нью-Йорку, вісім років у шлюбі. І раптом вона усвідомлює, що не хоче дітей, в той час як її чоловік хоче. В мене ж усе навпаки - я захотіла дитину, і через це ми розійшлися. Скажу більше - в реальному житті письменниця так і не стала мамою, і вона пишається цим. Для моєї філософії буття даний пасаж є незрозумілим. Потім авторка описує, як доволі швидко знайшла собі молодого коханця, з яким теж не склалося. А невдовзі їде у подорож Італією, Індією та Індонезією, аби їсти, молитися і кохати. І Елізабет впоралася із завданням. Цікаво, а чи може собі подібне дозволити пересічна розлучена жінка? Напевно, що ні! Тому особливої емпатії до героїні в мене не було. Я рада, що врешті-решт вона зустріла чоловіка своєї мрії, який, до слова, зробив операцію, аби не мати більше дітей (двоє достатньо), і це викликало неабияку радість у героїні. Звісно, буде в її житті лише секс - і жодної відповідальності за нащадків. Життя в задоволення, коли є гроші і немає проблем. Тому книга дійсно варта уваги, є прикладом феміністичної прози, написана майстерно і талановито. Безумовно, є жінки-чайлдфрі, яким вона буде до вподоби. Але особисто я вважаю, що наслідувати приклад Елізабет не варто. Принаймні в мене в житті інша історія. Тим не менш, читається даний роман на одному диханні, захопливо і невимушено. Містить чимало цікавих думок про розлучення і про стосунки. Деякі з них я поділяю. І трохи неприємно, що в стосунках один кохає, а інший дозволяє, аби його кохали. Класика жанру! Феліпе про це прямо каже, відчуваючи, що його почуття є сильнішими.