Відгук на книгу: Задивляюсь у твої зіниці. Ти знаєш, що ти — людина? Лебеді материнства. Веселий похорон. Цар Плаксій та Лоскотон. Подорож у країну Навпаки

Читаєш Василя Симоненка - і завжди замислюєшся про його талант і про те, як рано обірвалося життя цього геніального поета. В його творах знаходимо безліч мотивів: «Ти знаєш, що ти людина?» - про високе слово Людина, бути людиною не просто, треба відповідати моральним критеріям. «Лебеді материнства» - про материнську любов, яка оберігає сина всюди, й паралельно з цим про любов до Батьківщини, адже «вибрати не можна тільки Батьківщину». А скільки патріотизму у фразі: «Хай мовчать Америки й Росії, коли я з тобою говорю». Чудовий стиль, прекрасні рими, надзвичайний ліризм, багатство барв слова і філософська глибина в кожному рядку. Можна й далі перераховувати унікальність Симоненкового стилю. А краще - перечитайте його поезію!