Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у липні 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі / Конкурс
Тематика цьогомісячного конкурсу - художні книжки українських авторів
#
І все-таки любов є?
Раніше чула про Олеся Ульяненка, навіть мали читати в університеті його відому «Сталінку», однак у нульові роки без інтернету знайти книги сучасних авторів у провінції було важко, тому з Ульяненком довелося познайомитися двадцять років потому. Книгу «Жінка його мрії» на одному з книжкових форумів було віднесено до рубрики «Любовні романи», тож я була в передчутті романтики, максимум - еротики. Але те, що я читала і таки прочитала, трохи мене напружило. Менше від 300 сторінок тексту, які місцями нагадали скандальну «Хіть» Єльфріди Єлінек.
Щоб не було окопів, боїв, згарищ… Щоб по мирному небу пливли журавлі…
людини два життя.
Друге починається тоді,
коли ми розуміємо,
що життя лише одне…
Прочитавши анотацію, я зрозуміла , що ця історія буде не стільки про ідеальне кохання , а про особливий момент , коли життя задає питання : « чи справді ти живеш так, як хочеш?». Ну і не помилилась , любовні романи на тей є)
Головна героїня Майя тут дуже сильна, успішна карʼєра , гарна квартира, авто , та всеодно є пустка і от особистого життя немає. Тому одного дня вона вирішила змінити усе..
Кохати ненавидіти, тонка лінія між
Класичний любовний роман де красивий бос і дівчина , яка рано чи пізно в нього закохається. Де під холодною кригою та тотальним контролем ховається щось тепле, чи навіть кохання? Саме тому книга почала читати без особливих чи надмірних очікувань. Я завжди до молодих письменників відношусь лояльно і не сильно прискіпливо. З книгою познайомилася на сайті https://bookuruk.com/book/nenavidzu-tebe-bos
Кохання і зорі
Взялася читати роман Наталії Довгопол після двох частин «Мелодії кави» Наталії Гурницької. І одразу відчула різницю: сюжет не настільки контрастний і не так швидко розгортається, натомість усі образи прописано скрупульозно, чітко, із описом зовнішності та рис вдачі. Я одразу відчула, що переді мною книга, автором якої є професіонал. На рівні з Панасом Мирним чи Нечуєм-Левицьким, - я б навіть так сказала. Ще й історичний колорит середини 17 століття напередодні Хмельниччини відчувався - недарма критики кажуть про важливість вивчення історії України через художню літературу.
Життя то страждання та біль, рани від гострих шипів. Серед усіх квітів найбільше мене втішає квітка терену, бо і серед страждання у житті є любов і радість.
Життя то страждання та біль, рани від гострих ширів. Серед усіх квітів найбільше мене втішає квітка терену, бо і серед страждання у житті є любов і радість.
«Квіти терену» Ірини Жадан це збірка оповідань, різних і зовсім не пов’язаних між собою, збірка невеличка за пів годинку кому цікаво, можна ознайомитися.
Прочитала на сайті, де є безкоштовні книги)) https://readukrainianbooks.com/page-14-3253-kviti-terenu-irina-zhadan.html
#
Це ж зовсім не важко – навчити себе не думати про погане. Це ж зовсім просто: потрібно весь час бути зайнятим, щось робити, навіть найбезглуздіші речі.
Жіноча доля гнатись ,немає часу.. виставка сина, розмови на лоджії , читати модні журнали а не розрахунки за ремонтні роботи , а час біжить …і наступає день коли Таня не побачила веселки і тут звучить фраза 2-3 неділі. «Коли повертається веселка» це не просто історі про кохання, а щира розповідь про памʼять та другий шанс, втрати та найголовніше віра , навіть коли життя підкидає найважчі випробування. Історія ведеться у двох часових лінія, теперішнє життя головної героїні Тетяни, та минуле ,спогади.
#
Сподівання кохання?
Із неабияким інтересом чекала на продовження історії Анни та Адама, які стали для мене немовби рідними людьми. Друга книга про Анну написана більш якісно, якщо брати за головний критерій майстерність володіння словом. Наталія Гурницька приємно вразила мене не лише розлогими пейзажами, а й описом зовнішності головних героїв, скільки уваги лише сукням приділено! Так само краще читаються діалоги. Навіть певною мірою можна сказати, що це дійсно девʼятнадцяте століття, і дійсно Львівщина. Натомість сюжет, як і у більшості продовжень, є значно слабшим за першу книгу.