Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у вересні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книги користувача
Активність
10533
Нема оцінок
Химерна проза постмодерного звучання. Книга з декількома лініями та цікавими образами, однак, як на мене, авторка надто захоплюється сексуальною орієнтацією своїх героїв. Один з них - нібито хлопець, релігійна людина, однак мав гомосексуальні стосунки зі священником, а потім взявся жити з дівчиною, але при цьому одягав її сукню. Як подібний герой міг зʼявитися в католицькій Польщі - не знаю, можливо, це виклик авторки консервативному польському суспільству.
Нема оцінок
Збірник оповідань, не повʼязаних між собою. У принципі як жанр має право на існування. Інколи навіть було цікаво, в деяких оповіданнях навіть можна було знайти певне раціональне зерно, хоча до творчості пані Токарчук я ставлюся прискіпливо і вважаю, що польська література має більш гідних представників. Що мене зачепило? Оповідання про маминого синочка, який сидів на шиї в матусі і їв її консервацію. Не працював, лежав на дивані. А після смерті матусі зʼїв її консервацію і помер, бо матуся кинула туди отрути.
(1 оцінок)
Скажу так: в Ольги Токарчук я прочитала три книги, і жодна мене не зачепила. Напевно, це не мій автор, хоча пише, безумовно, талановито, читається швидко. Однак я є прихильником того, що у творі має бути дві речі: перша - сюжет, друга - моральний код. Під другою позицією я розумію виховний аспект, катарсис, коли читаєш - і оновлюєшся, зростаєш, спів переживаєш, думаєш. У романі «Бігуни» є короткі етюди про манди і про людей у цих мандрах. Міркування в стилі постмодерну. Набір історій і думок, поєднаних філософією мандрів. Хотілося б, звісно, якусь спільну лінію оповіді, а її немає.
(1 оцінок)
Соціально-побутова повість про непросте побутове життя української родини. Дві родини бʼються, а щоб вони помирилися, треба, аби просто груша всохла. Читала цей твір у десятому класі, потім в університеті, декілька разів переглядала виставу місцевого драмтеатру, але тоді сприймала її по-дитячому: вічно пʼяний старий Кайдаш, завжди невдоволена життям баба Кайдашиха, її сини та невістки. Образи прописані глибоко й чудово. А сам твір спершу сприймається як комедія.
(9 оцінок)
Микола Хвильовий. Націонал-комуніст. Людина, яка вірила в утопію, яка покінчила життя самогубством, коли усвідомила, що її віра нікому не потрібна. Новела «Я (Романтика)» знайома мені зі школи. Син вбиває свою матір. Бо вона - ворог народу, бо він, як справжній комуніст, мусить це зробити. Чи є в таких людей душа? Якщо і є, то вона спить, запита літрами алкоголю.
Глибока новела, ніби написана кровʼю. Після прочитання хочеться зʼїсти шоколаду чи випити чогось міцного. Бути без емоційним після прочитання цього твору неможливо.
(2 оцінок)
Прочитала цю книгу після перегляду кінострічки з однойменною назвою. Якщо чесно, то дана картина мене вразила більше, ніж «Титанік». Почуття зображено більш щиро, напевно, тому, що герої більш дорослі і досвідчені. Ця книга - про кохання. Справжнє. До смерті. Заради якого людина йде на зраду - не лише подружню, а й своєї країни. Кохання, без якого неможливо жити, та й нема сенсу жити, коли кохана людина залишила цей світ, і ти відчуваєш у цьому свою провину. Чи можемо ми засуджувати обгорілого англійського пацієнта, що вмирає на італійській віллі?
Нема оцінок
Це історія про справжнє кохання, але непросте: так кохати можуть лише творчі особистості. А значить, буде пристрасть, невщухаючі емоції і зради, біль і розпач, сльози і щастя. Дійсно, перед нами документальна повість, а не класичний художній твір, тому не слід шукати яскравих діалогів чи описів. Не скажу, що отримала від прочитання цієї книги мегазадоволення; читала її як історичну монографію про життя видатних людей, однак в принципі задоволена, бо дізналася багато цікавого. Недарма Фріда є символом свого часу і своєї країни.
Нема оцінок
Книга є важкою до прочитання і усвідомлення. Містить багато описів статевих актів головної героїні та її чоловіка. Чомусь авторка вважає, що це є насильством, і негативно оцінює поведінку чоловіка. Якби вони не були у шлюбі, тоді, напевно, це можна було б розглядати як насильство, однак героїню роками все влаштовувало, чому ж зараз вона хоче втекти від чоловіка і завести коханця? І чому вони дозволяють синові підглядати за цими актами? Щоб потім він їх шантажував? Невідомо, чи здатна головна героїня когось любити і кохати. Чоловіка - ні, коханця - ні, сина - ні.
Нема оцінок
Хочеш бути щасливим? Немає нічого простішого! По-перше, слід знайти гармонію із собою. У холодній Данії така гармонія - в затишку. А для затишку багато речей не треба - тепло, ковдра, гарячий чай, свічки. Не потрібно обвішувати стіни дорогими картинами чи обставляти оселю статуетками, не потрібні килими, не варто стирчати вдень і вночі на кухні за приготуванням страв. Слід лише знайти вдома хорошу книгу чи хороше кіно до перегляду, вкритися теплим пледом і насолоджуватися життям із коханою людиною.
Нема оцінок
Стиль життя по-данськи. Країна, яка для мене далека, бо там я ніколи не була, але переглядала декілька художніх стрічок, доволі сірих і жорстких. Але там жив мій колишній бой-френд, точніше - працював. І з данського способу життя він виніс простоту в побуті і відсутність амбіцій: працюй, відпочивай, цінуй спокій і мінімум комфорту - зате із близькими людьми і в теплі. Подібна філософія є і в шведів, які теж не витрачають зайві кошти на інтерʼєрні рішення. Чимось схожі німці.