- Ти питаєш, як дитина.
- А як діти питають?
- Так, як ти. Все питають і питають, аж поки не доводять до того, що дорослі не знають, як відповісти, і бентежаться або починають сердитись,
- Чого ж вони сердяться?
- Бо зненацька помічають, що в них є щось страшенно фальшиве, і не хочуть, щоб їм нагадували про це.

- Кохання - справа почуття, а не моралі, - повчає він. А почуття не знає зради. Воно росте, зникає або міняється - де ж тут зрада? Почуття - не угода.

Для того, щоби щось змінити, щось насправді важливе в вашому житті, необхідна віра. Вона дає силу навіть тим, хто фізично є безсилим. А тим, хто сильний тілом, слугує зброєю.

(І. Ципердюк. Віра)

— Смерті немає! — упевнено викрикнув Саша Цой.
— Смерть є, — не погодився з ним Лука. — І ви навіть не уявляєте, як близько вона від нас. Річ не в цьому. Ні наша смерть, ні наше зникнення, ні наш перехід до царства мертвих не мають жодного значення з огляду на їхню неминучість. Ну справді, смішно не приймати місячні цикли. Смішно не погоджуватися з напрямком руху річок. Їх слід сприймати як даність і сприймати спокійно, як усе невідворотне. Єдине, що по-справжньому має вагу, — це наша закоханість, любов, яку ми в собі тримаємо, яку ми носимо при собі, з якою ми живемо.