Молодості властиво заперечувати авторитети, але здебільшого вона заперечує не від знання, а від незнання: то бурхає кров, то говорять почуття, а не виважує на терезах добро і розум.

Великий той, хто вміє користуватися глиняним посудом так, як срібним. Але не менша велич - у вмінні користуватися срібним посудом так, як і глиняним.

Ти знаєш як падають яблука? В цьому є щось вічне, хвилююче, до болю щемне. Може, тому, що вони упадуть, а на той рік повиснуть на гіллі знову. Вони падали, ще коли не було нас, і котитимуться в траву, коли нас не буде. Либонь, отак само вони падали ще за часів Гомера. Он і зараз у мене за вікном гойдається гілка з великими червонобокими ранетами. Вони у росі, блискучі й круглі, як земна куля.

...зринає переді мною, куди лише не гляну, моя старість. Обнімімо ж її, покохаймо! Багата втіхами й вона, якщо лише знаєш, як нею користуватися.