Ті хто читав роман Бакмана "Моя бабуся просить їй вибачити", знайомі з однією з персонажів книги жінкою по імені Бріт-Марі. В цій книзі - вже повністю її історія життя. Бріт-Марі одружена з чоловіком на імʼя Кент, який звісно ідеальний. Він найкраще веде переговори і бізнес, варить каву, і робить все інше. Зате про Бріт-Марі ми знаємо, що вона нудна, соціально некомпетентна і пасивно-агресивна, як називає її Кент, вона самотня. Кент її все життя дурить, забуває на тумбочці обручку перед зустріччю з "Німеччиною", не ночує вдома, збиткується з неї, образливо жартує.

Дуже лайтовий, але цікавезний детектив. Обʼєм книги спочатку лякає, але читається легко і відірватись тяжко. Отже, по сюжету маленьке містечко в передмісті Нью-Йорка готується до щорічного театрального фестивалю. Під час фестивалю до місцевого детектива підходить журналістка. В розмові вона каже йому, що він зробив помилку в рослідуванні убивства чотирьох людей двадцять років тому. Оголосивши винним не ту людину. Але звідки і що їй відомо, вона не говорить. Після цього вона раптово зникає, а детектив докладає усіх зусиль, щоб знайти справжнього убивцю.

Трохи довго я читала цю книгу, хоч загалом вона досить не погана. Але як і всі книжки такого плану, моментами ставало нудно і не було бажання продовжувати читати. Тому відкладала її декілька раз. Це книга про історію становлення компанії Піксар. Сидячи в залі кінотеатру або на дивані за переглядом мультика, навіть не здогадуєшся, який бекграунд стоїть за цією гарною картинкою. Як складно випустити мультик, зробити всі необхідні маркетингові заходи, забезпечити фінансовий бік. Автор книги, Лоуренс Леві - юрист, якого Стів Джобс запросив допомогти вивести Піксар на ІРО.