Рецензії та відгуки на книгу

You are here

Рецензії та відгуки на книгу

0
Нема оцінок

Остання камелія

елегантна подорож у сад таємниць, де кожен кущ і кожен камінь зберігають шепіт минулого. Це заплутана сага, що, мов павутиння, сплітає дві епохи, доводячи, що найбільші секрети історії часто загорнуті в пелюстки квітів. У самому серці роману — Ллейтон-Парк, що є не просто місцем, а живим примарою, чий сад з рідкісними камеліями стає німим свідком великих почуттів і зради. Кожна квітка в цьому саду — це символ, а «Остання камелія» — останній акорд трагедії.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
Я теж читала «Климка» у школі і плакала. Наша вчителька не могла повірити в те, що хлопчик загинув. Тим більше, що прямо про це Григір Тютюнник не пише: свідченням є сіль, що стала сипатися з мішка. Не може так бути, щоб він загинув, його обовʼязково врятують. А от сьогодні, на жаль, мені здалося, що автор усе-таки допускає загибель свого головного героя. І цим він посилює драматизм і трагізм другої світової війни, коли гинули не тільки дорослі, а й діти. Григір Тютюнник - майстер новели. Як Шмітт у Франції. Його слово завжди є влучним, а образи - колоритними. І катарсис після прочитання.
вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Синій птах

позачасова містерія, що відкриває очі на приховану сутність буття. Ця п'єса, мов люстерко, відбиває душу людини, запрошуючи її в подорож не до далеких земель, а вглиб власного серця. Це філософська притча, що доводить: справжня магія живе в буденності. У центрі оповіді — двоє дітей, Тільтіль і Мітіль, що вирушають на пошуки Синього птаха Щастя. Замість меча їм дано магічний діамант, що дозволяє бачити невидиме. Завдяки йому вони вступають у діалог з душами Хліба, Води, Вогню, відкриваючи для себе, що навіть найпростіші речі мають свою глибину і красу.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
З цього видання творів Кобзаря мені найбільше сподобалась поема "Наймичка". Неможливо навіть уявити біль та душевні переживання матері, яка змушена віддати рідну кровиночку на виховання іншим, щоб приховати свій гріх, щоб її дитина не виросла байстрям. Так, Ганна знайшла вихід, щоб бачити сина, доглядати його, бачити, як він росте. Раділа першим крокам свого Марка, успіхам, догоджала у всьому. Та весь вік носила в серці невимовний біль та розпач того, що не може його назвати сином.
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Дівчина А

Ця книга — подорож у лабіринт власного минулого, де кожен крок є болісним спогадом, а кожен відчинений дверний отвір веде до забутої рани. Це повість про тіні, що не відступають, і про силу, необхідну, щоб подивитися їм у вічі. У центрі роману — Лексі «Дівчина А», та, хто врятувала своїх братів і сестер із «Будинку жахів». Роками вона будувала життя, що мало стати її маскою, але смерть матері руйнує цю ілюзію. Їй доводиться повернутися додому — не до руїн будівлі, а до руїн власної душі.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Казка

У центрі оповіді — Чарлі Рід, сімнадцятирічний хлопчик, що живе з тягарем провини і тихою обіцянкою. Його знайомство з дивакуватим сусідом, а потім і з його таємним спадком, стає першим кроком у неминучому шляху. Ця книга демонструє, як звичайне життя може бути наскрізь пронизане таємницями, і як, за допомогою лише вірного серця і старого пса Радара, можна знайти шлях до іншого світу, що чекає свого героя. Світ, який відкриває Чарлі, — королівство Емпіс, що є одночасно і прекрасним, і розбитим. Це дзеркало, що відбиває наш власний світ, але в ньому зло, мов тінь, поглинає колір і радість.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Про мишей і людей

Це балада про дружбу, яка намагається вціліти у світі, що розсипається на порох, і про мрію, що виявляється надто крихкою, щоб витримати вагу реальності. У центрі цієї повісті — нерозлучний тандем: Джордж, розум, що несе на собі тягар, і Ленні, сила, що не знає себе. Їхня спільна мрія про власну ферму, де Ленні зможе доглядати за кроликами, — це не просто план, а їхній єдиний порятунок від всепоглинаючої самотності. Цей тендітний вогник надії є їхнім єдиним багатством у світі, де людська гідність нічого не варта.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
Недавно перечитала повість Г.Тютюнника "Климко". У школі цей твір мені подобався, але не сприймався так боляче, як зараз. Малий Климко є ніби уособленням усіх дітей, яких торкнулась війна. Очима цього хлопця ми бачимо усі жахи війни, які відлунюють у кожній деталі, у кожному вчинку, у кожному слові героїв. Зруйновані землі, поорані кулями, нафаршировані мінами, понівечені міста та села. А головне люди- виснажені, налякані, з фізичними та душевними ранами. Та незважаючи на всі ці жахіття багато з них залишаються добрими, щирими, здатними на самопожертву.
вподобати
1 користувач вподобав.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Хлопчик у смугастій піжамі

«Хлопчик у смугастій піжамі» Джона Бойна — це тихий, пронизливий шепіт історії, що розповідає про найбільшу трагедію людства мовою дитячої невинності, яка не знає ненависті. У центрі оповіді — дев’ятирічний Бруно, маленький дослідник, чий світ зруйнувався з переїздом до «Геть-Звідси». Для нього високий паркан і люди в «смугастих піжамах» — лише незрозуміла гра. Його невинність стає своєрідним захисним екраном, що дозволяє автору показати Голокост без зайвих слів, крізь призму дитячого невідання.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
Твір Миколи Гоголя "Тарас Бульба" ніби переносить нас на Запоріжжя, на Січ, де діють усталені козацькі закони та правила,яких усі січовики старанно дотримуються. Тут немає місця почуттям (тому жінок на Січ не допускають), за нечесність, брехню, крадіжки та інші провини жорстоко карають. Усі запорожці волелюбні, відважні, віддані своїй Батьківщині. Найстрашніша кара для них-зрада. М. Гоголь показує нам на прикладі головних героїв повісті Тараса та його сина Остапа безстрашність та козацьку любов до сво боди, заради якої вони ладні віддати життя.
вподобати
0 користувачів вподобало.