Малий Іван був дев’ятнадцятою дитиною у сім’ї Палійчуків. Він був свободолюбивим, обожнював бувати в горах та лісі. У семирічному віці Іван уже навчився вирізняти з-поміж інших трави лікарські, що приносять користь людям і навіть знав, про що мовлять своїм співом пташки. Його батьки вирішили, що він вже досяг того віку, коли слід класти йому на плечі перше відповідальне заняття — пасти худобу.

У творі В. Винниченка «Кумедія з Костем» ведеться мова про бідного хлопчика-сироту, який насправді був позашлюбним сином пана, в якого мав служити. Кость був хорошою, сильною дитиною: сміливим, наполегливим і впертим, умів настояти на своєму, щоправда, це далеко не всім подобалося. А ще ніхто ніколи не бачив, як хлопець плаче. Як би йому не робили боляче, як би його не ображали, та він швидше люто гарчав, шкірячи зуби, як тварина, але не дозволяв своїм очам зронити жодної сльозинки.

Жанрово твір О. Довженка «Зачарована Десна» визначається кіноповістю. Сюжетної лінії, яка б чітко окреслювалася у тексті немає. Це набір спогадів автора про дитинство та рідну землю, які схожі на новели. У них, часом, навіть дуже детально, інколи, навпаки, побічно, зображене тяжке життя селян, яке складається з важкої, часом навіть непосильної. Розпочинаючи твір, автор зауважує, що почав його писати через те, що невимовно сумує за рідним краєм і хоче порадувати свою душу, згадуючи все те, що було на рідній землі.

Вірш І. Франка «Чого являєшся мені у сні?» — прекрасна ода коханню, яку знає кожен школяр, адже за шкільною програмою він вивчається напам’ять. Та не тільки молодому поколінню, за необхідності відомі ці рядки, а й тисячам (якщо не мільйонам) людей старшого покоління, адже автор зумів напрочуд тонко виразити свої емоції, викликані нерозділеним почуттям, зобразити свою любов і жорстокою, і, водночас, невинною, і такою необхідною для нього, як ковток води у спекотній літній день. Кожен, хто читає ці рядки згадує щось своє і впізнає в образі ліричного героя себе.