Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у грудні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
Росс Полдарк
У першій книзі корнуоллського циклу Ґрем відкриває край, де вітер говорить голосніше за людей. «Росс Полдарк» не прагне вразити драмою — вона природно проростає з характерів, зі звичної щоденної праці. Саме в цьому розтягнутому між морем і камінням просторі розгортається особиста війна Росса. Повернення додому, яке не приносить полегшення, і любов, що приходить без дозволу. Ґрем не вибудовує роман на ефектних поворотах; натомість пропонує малюнок людських стосунків. Росс постає як чоловік, у якому поєднуються впертість, гордість і здатність до співчуття.
Людина, що підводиться
Якщо є таке бажання привідкрити завісу історичних подій, коли Індія була колонією Великобританії, то можна прочитати цей детектив. Підгледіти як англійці здійснювали своє панування на індійських землях. Називаючись законним урядом Індії, виправдовуючи своє керування моральною вищістю англійців над темними індійцями. Наприклад, при під'їзді до англійського клубу стоїть табличка СОБАКАМ І ІНДІЙЦІЯМ ВХІД ЗАБОРОНЕНО. У підручниках індійських дітей що Великобританія, що Індія займають однаковий масштаб.
Гімн
“Гімн” доволі короткий текст. У ньому Айн Ренд зображає світ, позбавлений слова “я”. Ця сумна реальність існує ніби в напівтемряві. Але тут з’являється свідомість, яка прокидається всупереч всім заборонам. Ренд створює картину переосмислення самої можливості бути людиною. Серцевина твору — ідея свободи як природного стану свідомості. Через це “Гімн” сприймається не як футуристична казка, а як метафора будь-якого часу, коли людині пропонують відмовитися від себе заради єдиного блага. Ренд нагадує: колектив, який вимагає самозречення, не об’єднує — він розчиняє.
Або – або
Друга частина трилогії Айн Ренд “Або – або” не пропонує комфортного простору. Тут вибір змушує персонажів оголювати те, що вони воліли б приховати. Ренд у цій частині підкреслює зіткнення між справжнім творенням і світом, який висихає від власної хитрості та ліні. Авторка ніби розкладає моральні помилки суспільства на складові. Відчуття того, що світ руйнується під шерех моральних поступок, робить роман тривожно правдивим. Ідеї Ренд у цій частині стають відвертішими. Вона не маскує думки про відповідальність, про ціну інертності, про небезпечну принадність компромісів.
Нічого не зрозуміла
Свого часу в університеті викладач філософії нам сказав таку річ: «Філософствувати можна лише рідною мовою». Тоді я доволі скептично до цього поставилася, зараз же поділяю його точку зору. Це стосується і книги пана Левера. Можливо, її все-таки варто читати в оригіналі, бо в українській версії я нічого не зрозуміла. Хоча вивчала філософію в університеті і навіть трохи викладала її у коледжі та університеті. Нібито хороша обкладинка, чудовий макет, прекрасні ілюстрації. Така собі європейська книжка.
Плани-конспекти уроків з мови
Цей посібник свого часу був невідʼємною складовою підготовки вчителя до уроків у школі. Насамперед молодого вчителя. Я їх використовувала під час педагогічної практики в 11 класі у далекому 2005 році. В принципі виданням я задоволена, хоча слід не забувати, що це лише пропозиція методиста до того, як проводити урок, а вчитель, особливо творчий, бере з неї якусь частину або створює власний урок. Чим цікавий цей методичний посібник? По-перше, лаконічністю. Пані Корницька не обтяжує зміст уроку довгим словом учителя, а зосереджує увагу на вправах і роботою з підручником. І це правильно.
Чеснота егоїзму
Ідеї, які автор подає, не намагаються бути приємними. Вони вимагають ясності: не в моральних догмах, а у власному мисленні. У цій збірці есеїстика працює як гострий інструмент. Ренд розділяє людину й суспільство не для конфлікту, а для точного вимірювання меж відповідальності. Її «егоїзм» — право жити, не віддаючи свою волю на аукціон загального схвалення. Вона пропонує подивитися на мораль як на механізм виживання розумної істоти. Ці тексти побудовані на принциповій прямоті. Авторка не залишає місця для недомовок: кожна теза виводиться на світло, як формула.
Несуперечність
Це роман-попередження, у якому світ руйнується не через катастрофу, а через втому людей, що мали б тримати його на своїх плечах. В атмосфері загального морального розм’якшення герої, здатні творити, стають рідкісними. Рішення головної героїні не мають пафосу: це робоча необхідність, майстерність людини, що звикла покладатися на розум. Її відданість залізниці — прагнення створювати порядок у реальності, яка розповзається під тиском неспроможності інших. Світ роману постійно переконаний, що логіка — це розкіш, яку можна собі не дозволити.