Рецензії та відгуки на книгу

You are here

Рецензії та відгуки на книгу

4
Середня: 4 (2 оцінок)
Прочитала цю книгу після перегляду кінострічки - інакше б не розібралася, адже авторка постійно відправляє читача в різні часові відтинки. Нібито читаєш щоденник, плюс подає вирізки з газет. За формою цікаво, але якщо не вловив головної лінії, то можна загубитися як у часі, так і в просторі. Перед нами історія двох подружок - Іджі і Рут. Іджі за поведінкою схожа на хлопця, вона не може знайти собі місця і постійно шукає пригод, а Рут, навпаки, дуже скромна і набожна.
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
Швейцарський письменник Фрідріх Дюрренматт створює пʼєсу у стилі «театру абсурду». До речі, дану книгу я читала в університеті, однак у скороченому варіанті, а вже повну версію знайшла в Німеччині цьогоріч: дехто з мешканців Гребенштейна виставив шафу із книгами надвір. У Німеччині так модно робити: бібліотеки, мерії, прості люди залишають книги на вулиці, щоб люди змогли прочитати і потім повернути. Із моєю недосконалою німецькою доводилося часто заглядати у перекладач, однак після декількох сторінок в оригіналі я згадала те, що читала в студентські роки. Отже.
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Звабливі речі

Це роман, де погоня за «красивими речами» — це пастка, а найстрашніша брехня — та, яку ми показуємо світу на екранах наших телефонів. Ніна Росс — відчайдушний хижак, що полює на заможних, щоб врятувати своє життя. Її мішень — Лейк Маккіннон, улюблениця Інтернету, чиє бездоганне існування здається неприступною фортецею. Але Браун віртуозно розкриває, що їхні долі — це два боки однієї медалі: обидві є заручницями своїх травм, обидві приховують глибокі рани. Сюжет розгортається у двох голосах, що змушує читача постійно сумніватися, хто жертва, а хто кат.

вподобати
0 користувачів вподобало.
4
Середня: 4 (2 оцінок)

Крейдяна Людина

моторошний етюд про дитячу невинність, написаний крейдою на асфальті життя. Це оповідь про те, як нешкідлива гра може стати провідником у безодню, а тіні минулого — найстрашнішими хижаками. У 1986 році п'ятеро друзів у тихому містечку малюють крейдою на асфальті, передаючи один одному таємні послання. Ці чоловічки — їхні безмовні спільники, що ведуть їх у темряву, де дитяча забава перетворюється на колективний кошмар. Через тридцять років, коли дитинство стало лише спогадом, один такий малюнок повертається, ставши вісником смерті.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Алі та Ніно

Це трагічний епос про місток, збудований двома серцями над прірвою між Сходом і Заходом, який невблаганна ріка історії змила за лічені роки. У серці оповіді — два полюси: Алі, спадкоємець древніх традицій, що живе в пустелі, і Ніно, квітка з європейського саду. Їхнє кохання, що спалахнуло в мультикультурному Баку, є коротким, але яскравим вибухом, діалогом, що намагається зрозуміти чужий світ. Алі — це вогонь, а Ніно — вода. Їхня близькість — це дивовижний, але нестійкий баланс. Головний герой, що з'являється на сторінках, — це невидима і безжальна сила: історія.

вподобати
0 користувачів вподобало.
3
Середня: 3 (1 оцінок)

Гра в брехню

«Гра в брехню» Рут Веа — це не просто детективний роман, а моторошна притча про те, як дитячі ігри можуть стати фатальними. Це крижаний гобелен, зітканий із брехні, вірності та фатальних спогадів, що вириваються назовні через роки мовчання. У серці роману — чотири подруги, Іза, Кейт, Фатс і Теа, чиє життя сплелося навколо спільної таємниці. Їхня дружба — це крихке скло, що тримається на пакті мовчання, укладеному в стінах старої школи.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Нуль днів

«Нуль днів» Рут Веа — це безжальне занурення в параною, де в одну мить життя обнуляється, а ти опиняєшся в епіцентрі смертельної гри. Це сучасна притча про невидимі ланцюги, що сковують нас у цифрову епоху. У серці цієї гонки — Джекі, фахівчиня з проникнення, що заробляє на життя, зламуючи найскладніші системи безпеки. Але одного дня вона повертається додому, щоб знайти не спокій, а власне життя, зруйноване вщент. Тепер її професійні навички стають її єдиним шансом на порятунок і водночас — головним доказом її провини. Вона стає мисливицею, що в одну мить перетворилася на здобич.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Ловець тіні

Донато Каррізі — майстер сутінків, і його роман «Ловець тіні» — це чергове, похмуре занурення в темну природу людської психіки. Це оповідь про жінку, яка полює не на людей, а на їхні найстрашніші віддзеркалення, на тіні, що ховаються в темних закутках душі. У центрі історії — Міла Васкес, мучениця свого дару. Її унікальна здатність бачити закономірності у безглузді кривавих злочинів — це її прокляття. Кожна справа — це спуск у вир, який вона знаходить не лише в інших, а й у собі. Вона провідник у пекло, що вже відчула на собі його холод.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Я – безодня

Це діалог із самотністю і крик душі, що вирвався з-за ширми повсякденності. Ця книга — маніфест про невидимих, які живуть поруч, але залишаються для нас фантомами, поки не стануть загрозою. У серці історії — три самотні планети, що обертаються навколо власного горя. «Прибиральник» — архітектор тиші, що живе у власному пеклі, будуючи свій світ із чужих відходів. Його шлях перетинається зі шляхом «Дівчинки з рожевим волоссям» — душі, що відчайдушно шукає любові, і «Мисливиці» — поліцейської, яка шукає не злочинця, а відлуння власного болю.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Кувала зозуля

Назва, що відсилає до птаха-паразита, ідеально відображає суть: у чужому блискучому гнізді з'явилося щось чуже, що розірвало тканину реальності і призвело до загибелі. У серці цієї історії — Корморан Страйк, чоловік, що сам є примарою: поранений ветеран, що змушений блукати лабіринтами Лондона без жодних перспектив. Його клієнт — брат загиблої супермоделі. Справа, що здавалася простим самогубством, перетворюється на деконструкцію публічного образу і занурення в болото брехні, що ховається за блискучим фасадом.

вподобати
0 користувачів вподобало.