You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Котляревщина в «УКРАх» Богдана Жолдака
Серія кінофрагментів, книжка «УКРИ» про російсько-українську війну в XXI столітті нещодавно потрапила у фокус ЗМІ. 26 січня цього року в день народження Локі (позивний УНСОвця, загиблого активіста Майдану білоруса Михайла Жизневського) визначний прозаїк та кіносценарист Богдан Жолдак одержав від голови київських письменників Володимира Даниленка нагороду «Воїн світла». У 2016 році цю премію вручили вперше з формулюванням «за найкращу прозову книжку, що відстоює свободу, справедливість та людські ідеали».
Відгук на книгу: Бесконечное море
Читати людям зі слабкою психікою заборонено
Писати про книжки Степана Процюка вкрай складно. Цей франківський письменник дуже специфічної породи. Він із тих авторів, які в дослідженні людської душі пробують опускатися на саме дно психіки, залазити в такі непролазні хащі хомосапієнс, що інколи стає моторошно й страшно таке читати, гидко й противно від описаного, про що буде вказано нижче.
Роман Євгенії Кононенко «Останнє бажання»: декомунізувати власну душу
В Україні триває запізнілий процес декомунізації. Той процес, який повинен був блискавично відбутися після розпаду Союзу. Процес, який уже пройшли Чехія, Польща, Німеччина, Румунія, Грузія, Естонія та інші країни в нас тільки набирає обертів. І тут ми пасемо задніх, і лишень тому, що це вигідно тим божкам та ідолятам, яких породили боги та вожді комуністичної партії. Дрібні українські божки заховалися за великими й спостерігають за їхнім падінням.
Таємничий "Оверлук"
Хто може відразу, після п'ятої сторінки зацікавити настільки, що залазиш в історію по самі вуха? Відповідь проста...Стівен Кінг. Я ще раз переконуюся наскільки він уміє тримати інтригу. Ти читаєш аж до середини книги, все чекаєш "коли" коли щось уже відбудеться. І потім БАМ, ти у такому вихорі подій, що хочеш повернутися назад, на кілька десятків сторінок, де була розмірена оповідка.
Нотатки по ходу читання
Як я і думав, Мартін переріс свою "виховательку".
Дуже гарно про "вищий світ" сказав Оклі, коли описував своє подальше життя і життя Руфі - безплідні нікчемні долі, які могли відбутися лише завдяки статкам накопичених їх батьками. Не знаю як там склалося далі історично, але, як правило, перша ж економічна криза/революція ставить ледарів від капіталу на місце. Хто не росте над собою, той не виживає, скільки б грошей у нього не було.
Вбивцю вбивством?
На землі мільярди людей, які, за своє життя, встигають наробити повно помилок, що здатні зіпсувати існування не лише їм, але й оточуючим. І часом трапляються надзвичайно серйозні помилки, які призводять до незворотного наслідку – смерті людини. Особа, яка здійснила це, назавжди здобуває клеймо «вбивці». Та чи може щось виправдати таку людину? Яке ж має бути покарання для того, хто здійснив такий жахливий вчинок? І як потім дальше жити із таким рішенням?
Викидаймо мобільники
Нарешті дійшли руки і я прочитав ще одну книгу короля жахів - "Зона Покриття". Насправді, не знав, що очікувати від книги із зомбі-апокаліпсисом. Хоча певні асоціації були пов'язані із серіалом "І мертві підуть" (The Walking Dead). Думаю, дарма. Стівен Кінг все зробив по-своєму та відкрив заповітну мрію усіх любителів зомбі - "Куди вони весь час ідуть?".
Ковалі свого нещастя
Олександр Карпенко. 2013–2015. На межі. Хроніка полум’яних літ — К.: ТОВ «СІК Груп Україна», 2015. — 340 с.>
Невтомний мандрівник і дослідник українських протестних рухів, редактор і журналіст газети «Сільські вісті», відомий політичний аналітик Олександр Карпенко у новій книжці осмислює Майдан та війну на Сході України.