Рецензії та відгуки на книгу

You are here

Головна

Рецензії та відгуки на книгу

Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік

5
Середня: 5 (1 оцінок)
Опубліковано sveta Сб, 08/30/2025 - 21:53

#

Книжкові злодії

це не просто історичне розслідування, а хроніка війни, що велася в тиші бібліотек. Це розповідь про те, як нацистський режим оголосив бій не лише людям, а й їхній пам’яті, перетворивши книги на зброю, а читання — на акт опору. Книга занурює нас у серце методичного та цинічного злочину. Це була не крадіжка, а культурна чистка, де кожен викрадений том був ще одним кроком до стирання цілих націй з лиця історії. Проте ця оповідь не лише про зло. Автор простежує сліди викрадених книг, віддає шану тим, хто ризикував, щоб зберегти хоча б іскру національної пам’яті.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
Опубліковано marusya84 Сб, 08/30/2025 - 21:47

#

Збірка творів Остапа Вишні, що вражають не лише гумором, але й подеколи сарказмом. Кожне речення можна розглядати як неперевершений твір. Чого варта усмішка «Моя автобіографія», читати яку і не сміятися неможливо. Автор жартує з власного життєпису, з того, що в його родині часто вживали алкоголь, народжували дітей, що його дитячі роки - це сон і їжа. В той же час письменник пише із теплом і невеликою тугою, бо відчувається любов до батьків, братів і сестер. Дуже цікавим є цикл кримських усмішок. Та й взагалі, яку усмішку не візьми, всюди тепло й щирість.
вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)
Опубліковано aska.halinka40 Сб, 08/30/2025 - 21:42

#

Цікава історія про хлопчика, якого виховали джунглі. Людське дитинча змалку знало їхні закони-жорстокі , але водночас справедливі. Слова„Ми з тобою однієї крові – ти і я” для мене стали девізом цього твору. Усі , хто вимовляли ці слова, за законами джунглів, отримували захист. Сильний не чіпав слабкого, під час небезпечних чи скрутних обставин всі допомагали один одному, незважаючи на те, що ще недавно вони були ворогами. Лише Шер-Хан не підкорявся цим законам. Він постійно полював на Мауглі, знаючи, яку небезпеку може принести йому людина.
вподобати
0 користувачів вподобало.
4
Середня: 4 (1 оцінок)
Опубліковано marusya84 Сб, 08/30/2025 - 21:37

#

Збірник так званих усмішок - невеликих оповідань жартівливого характеру, які Остап Вишня створював впродовж життя. Обсяг кожної оповіді - декілька сторінок. Особливо важливим є те, що письменник вбачає, що необхідно захищати природу, тобто на полювання треба їхати не з метою вбивства тварин, а заради насолоди - посиденьок біля вогнища, розмов про сенс буття, вигаданих історій про зловлену рибину чи звіра, якого вдалося вполювати. Особливо дотепною є усмішка «Як варити і їсти суп із дикої качки». Звісно, що про вбивство качки при цьому не може бути й мови.
вподобати
0 користувачів вподобало.
4
Середня: 4 (3 оцінок)
Опубліковано sveta Сб, 08/30/2025 - 21:29

#

Мовчазна пацієнтка

У центрі сюжету — загадка, що виходить за межі логіки: знаменита художниця, що вела ідеальне життя, одного дня без жодних слів розстріляла свого чоловіка. Після злочину вона замовкла, перетворившись на «мовчазну пацієнтку» — порожнє полотно, на якому ніхто не може розгледіти правду. Заінтригований психотерапевт, одержимий її випадком, бачить себе рятівником, але насправді стає частиною смертельної гри. Віртуозність роману полягає у дзеркальній грі з читачем. Автор будує оповідь на довірі, щоб у фіналі розбити її на друзки, як дзеркало.

вподобати
0 користувачів вподобало.
4
Середня: 4 (2 оцінок)
Опубліковано marusya84 Сб, 08/30/2025 - 21:25

#

Тривалий час цей твір було заборонено. Сталіну він не подобався. Тож 1943 рік, коли було написано «Україну в огні», став для Довженка епохальним. Це твір про другу світову війну. Без прикрас. Без оспівування компартії і партизан. Героями є родина Запорожців. Особливо тонко створено образ Олесі , яка вирішила віддати свою цноту українському хлопцеві, якого раніше ніколи не бачила. Ним виявився Василь. І символічно, що дівчина не загинула, що Василь повернувся, що в них склалося особисте життя. Є у творі й зрадники, поліцаї, дезертири. Є і справжні герої.
вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)
Опубліковано aska.halinka40 Сб, 08/30/2025 - 21:13

#

Вперше ці казки читала ще в молодшій школі. Це була вже стара книга з казками, які захопили мене. Одна казка плавно змінювала іншу, одна розповідь ніби переходила в наступну, а мені хотілось, щоб вони ніколи не закінчувались. Розповіді Шахразади подобались жорстокому султанові та закінчувались на найцікавішому місці, тому він теж, як і я, не міг дочекатись наступної ночі, щоб послухати чергову казку. Крім цікавого сюжету, книга знайомить нас з життям середньовічного арабського Сходу, з культурою, звичаями, традиціями.
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
Опубліковано marusya84 Сб, 08/30/2025 - 21:12

#

Це справжній щоденник, який вів Олександр Довженко під час другої світової війни та у післявоєнний період. Уривки з нього ми вивчали у школі у нульові роки. Тоді цей твір було вперше включено до шкільної програми. Не можна сказати, що Довженко не був комуністом. Ні, він залишився прихильником соціалістичної ідеології. Але він бачить усі вади, бачить на власні очі війну і знищення людства, вивезення культурних памʼяток, руйнування міст і сіл, загибель людей. Він проклинає Гітлера та його пособників.
вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (2 оцінок)
Опубліковано sveta Сб, 08/30/2025 - 21:11

#

Жінка з каюти № 10

Головна героїня вирушає у, здавалося б, ідеальний круїз на розкішному лайнері. Але цей корабель, що пливе посеред безкрайнього моря, стає золотою кліткою, де від таємниць не сховатися. Однієї ночі Лора стає свідком події, що не вкладається в голову: з сусідньої каюти № 10 у воду кидають тіло. Проблема в тому, що офіційні особи стверджують, що ніякої жінки в цій каюті не було, а всі пасажири на місці. Найбільша сила роману — в його ненадійному оповідачі.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
Опубліковано marusya84 Сб, 08/30/2025 - 21:01

#

Роман Юрія Яновського, про який було не прийнято згадувати в радянські часи аж до 1983 року. Критики вбачали в ньому недостатньо розкриту роль партії, ідеалізацію козаччини та вільного духу. Тому з 1930 року понад пів сторіччя книга не могла знайти свого читача. Читала цю книгу в університеті. Не дуже вона мені сподобалась, адже я не люблю книги про громадянську війну, з описами битв, тактикою і стратегією. Це «чоловіча» література. Можливо, хлопцям вона припала більше до душі.
вподобати
0 користувачів вподобало.