Рецензії та відгуки на книгу

You are here

Рецензії та відгуки на книгу

4
Середня: 4 (1 оцінок)
Збірник так званих усмішок - невеликих оповідань жартівливого характеру, які Остап Вишня створював впродовж життя. Обсяг кожної оповіді - декілька сторінок. Особливо важливим є те, що письменник вбачає, що необхідно захищати природу, тобто на полювання треба їхати не з метою вбивства тварин, а заради насолоди - посиденьок біля вогнища, розмов про сенс буття, вигаданих історій про зловлену рибину чи звіра, якого вдалося вполювати. Особливо дотепною є усмішка «Як варити і їсти суп із дикої качки». Звісно, що про вбивство качки при цьому не може бути й мови.
вподобати
0 користувачів вподобало.
4
Середня: 4 (3 оцінок)

Мовчазна пацієнтка

У центрі сюжету — загадка, що виходить за межі логіки: знаменита художниця, що вела ідеальне життя, одного дня без жодних слів розстріляла свого чоловіка. Після злочину вона замовкла, перетворившись на «мовчазну пацієнтку» — порожнє полотно, на якому ніхто не може розгледіти правду. Заінтригований психотерапевт, одержимий її випадком, бачить себе рятівником, але насправді стає частиною смертельної гри. Віртуозність роману полягає у дзеркальній грі з читачем. Автор будує оповідь на довірі, щоб у фіналі розбити її на друзки, як дзеркало.

вподобати
0 користувачів вподобало.
4
Середня: 4 (2 оцінок)
Тривалий час цей твір було заборонено. Сталіну він не подобався. Тож 1943 рік, коли було написано «Україну в огні», став для Довженка епохальним. Це твір про другу світову війну. Без прикрас. Без оспівування компартії і партизан. Героями є родина Запорожців. Особливо тонко створено образ Олесі , яка вирішила віддати свою цноту українському хлопцеві, якого раніше ніколи не бачила. Ним виявився Василь. І символічно, що дівчина не загинула, що Василь повернувся, що в них склалося особисте життя. Є у творі й зрадники, поліцаї, дезертири. Є і справжні герої.
вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)
Вперше ці казки читала ще в молодшій школі. Це була вже стара книга з казками, які захопили мене. Одна казка плавно змінювала іншу, одна розповідь ніби переходила в наступну, а мені хотілось, щоб вони ніколи не закінчувались. Розповіді Шахразади подобались жорстокому султанові та закінчувались на найцікавішому місці, тому він теж, як і я, не міг дочекатись наступної ночі, щоб послухати чергову казку. Крім цікавого сюжету, книга знайомить нас з життям середньовічного арабського Сходу, з культурою, звичаями, традиціями.
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
Це справжній щоденник, який вів Олександр Довженко під час другої світової війни та у післявоєнний період. Уривки з нього ми вивчали у школі у нульові роки. Тоді цей твір було вперше включено до шкільної програми. Не можна сказати, що Довженко не був комуністом. Ні, він залишився прихильником соціалістичної ідеології. Але він бачить усі вади, бачить на власні очі війну і знищення людства, вивезення культурних памʼяток, руйнування міст і сіл, загибель людей. Він проклинає Гітлера та його пособників.
вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (2 оцінок)

Жінка з каюти № 10

Головна героїня вирушає у, здавалося б, ідеальний круїз на розкішному лайнері. Але цей корабель, що пливе посеред безкрайнього моря, стає золотою кліткою, де від таємниць не сховатися. Однієї ночі Лора стає свідком події, що не вкладається в голову: з сусідньої каюти № 10 у воду кидають тіло. Проблема в тому, що офіційні особи стверджують, що ніякої жінки в цій каюті не було, а всі пасажири на місці. Найбільша сила роману — в його ненадійному оповідачі.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
Роман Юрія Яновського, про який було не прийнято згадувати в радянські часи аж до 1983 року. Критики вбачали в ньому недостатньо розкриту роль партії, ідеалізацію козаччини та вільного духу. Тому з 1930 року понад пів сторіччя книга не могла знайти свого читача. Читала цю книгу в університеті. Не дуже вона мені сподобалась, адже я не люблю книги про громадянську війну, з описами битв, тактикою і стратегією. Це «чоловіча» література. Можливо, хлопцям вона припала більше до душі.
вподобати
0 користувачів вподобало.
2.5
Середня: 2.5 (2 оцінок)
"Смутно й невесело" жилось людям в Україні у 18 столітті: безглузда влада принижувала простий народ, дбаючи лише про власну вигоду та збагачення. Люди були темні й необізнані, панувало невігластво, багато хто був неписьменним. Тому й вірили люди у різні нісенітниці, відьомські чари. Твір оповитий містикою. Конотопський сотник Забрьоха намагається впіймати відьму, що винна у всіх негараздах народу. І що найгірше місцеве населення, що сліпо вірить у всі забобони, підтримує його. Страждають невинні люди.
вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (3 оцінок)

Спогади про нього

Ця книга — маніфест про силу, що народжується з болю, і крихкий міст, що веде від минулого, сповненого відчаю, до майбутнього, освітленого надією. У центрі сюжету — Кенна Ровен, дівчина, що є привидом для всіх, хто її знав. Після п'яти років в'язниці вона повертається у світ. Її єдиним бажанням є зустріч із дочкою. Але між нею і дитиною стоїть не тільки відстань, а й важкий, невидимий ланцюг вини та стіна горя, яку збудували батьки загиблого. Роман не дає простих відповідей.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
Для мене роман "Вершники" -складна книга, зіткана з новел, які показують події громадянської війни. Особливо вразила історія родини Половців. Війна звела рідних братів під Компаніївкою по різні боки барикад: Андрій — денікінець, Оверко —петлюрівець, Панас —махновець, Іван — більшовик. Кожен вірить в свої ідеали і не поступиться їм навіть заради родини. Завдяки примарним ідеалам рідні брати йдуть на страшний злочин-вбивають один одного. Троє з них мертві, двоє інших- братовбивці,яким нема прощення ні на землі, ні на небі.
вподобати
0 користувачів вподобало.