Різ Уїзерпун і Марк Раффало втілили на екрані задум Марка Леві, хай навіть у дещо спрощеній формі. Нібито вже десь ми зустрічали розмови із духами. Взяти «Закоханого привида» того самого Марка Леві. Ідея не нова. Однак оформлено її романтично і тендітно. Трохи наївно, але в той же час зі смаком. Іноді кумедно, іноді серйозно. Жінка у стані коми, і лише кохання здатне її врятувати. Справжнє кохання. І воно приходить. Несподівано для журналіста. І, звісно, неочікувано для головної героїні. Їхнє спілкування впродовж книги відбувається між небом і землею. Саме так.

Невелика за обсягом і легка за читанням книга про привида рідного батька, який звертається до сина-музики із дивним проханням. Звісно, анотація до книги не може не викликати посмішку. Який привид? Що автор і читачі вживають? Однак на те вона й література, щоб змусити нас фантазувати. Доволі кумедною вийшла б екранізація, якби хтось наважився на таке. Ну і без романтики і кохання ніяк. Інакше це був би не Марк Леві! Виходить, що прохання батька дарує синові кохання всього його життя. Причому дівчину цю він знає з дитинства. Чим не магічний збіг обставин?

Костянтин Симоненко - українець, який офіційно побував в усіх зафіксованих країнах світу. В нього про це є доволі яскрава книга, на крейдяному папері, з акцентом на Африку. Чогось подібного я очікувала і від «Вкраденої весни». Дарма. Папір білий, але не крейдяний, фото чорно-білі, а сама книга більше про перші місяці російсько-української війни, ніж про подорожі.

Шиндлер. Німець, який врятував сотні євреїв, надавши їм роботу на своїй фабриці. Праведник світу. У книзі він не постає ідеальним борцем проти антисемітизму, ні. Він - звичайна людина свого часу, змушена жити в нацистському світі і пристосовуватися. Прикметна особливість роману - тут часто згадано українців, на жаль, колаборантів, які зголосилися прислужувати. І не лише хлопці, але й дівчата. Розважати німців у ліжку. Сказати, що перед нами художня проза, - навряд, але це і не історична монографія. Просто роман з елементами документалізму і публіцистики, без класичного сюжету.