Рецензії та відгуки на книгу

You are here

Рецензії та відгуки на книгу

5
Середня: 5 (1 оцінок)
Після прочитання цієї книги я вирішила, що Фенні Флегг більше не купуватиму - просто згаю час на якесь мило. Мені сподобалися «Смажені зелені помідори», не дуже сподобалося їх ванільне продовження, а от «Різдво з червоним кардиналом» узагалі не зачепило. Ванільна історія про дідуся, який може не дожити до Різдва через хворобу, тож змушений змінити місце проживання і клімат, переїжджає у невелике містечко, де люди творять дива, а одним із героїв є пташка. Не сказала б, що це твір для дорослих, але і не для дітей.
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
Цю книгу слід читати після «Смажених зелених помідорів», інакше не розібратися. Написано її в подібній манері, коли читач змушений переміщуватися у часі і просторі, нібито читати щоденник. І якщо не читати першої частини, то не зрозуміти, хто така Іджі, Бад, чому у хлопця немає руки. У цьому романі доповнено пропущені епізоди, тож складається повна картина оповіді. Але головна увага прикута до сина Рут, його життєвого шляху, його нащадків, які виросли хорошими людьми. Цікавою була оповідь про те, як, уже будучи старою людиною, Бад повернувся в рідні місця і заблукав, як його шукали родичі.
вподобати
0 користувачів вподобало.
4
Середня: 4 (2 оцінок)
Прочитала цю книгу після перегляду кінострічки - інакше б не розібралася, адже авторка постійно відправляє читача в різні часові відтинки. Нібито читаєш щоденник, плюс подає вирізки з газет. За формою цікаво, але якщо не вловив головної лінії, то можна загубитися як у часі, так і в просторі. Перед нами історія двох подружок - Іджі і Рут. Іджі за поведінкою схожа на хлопця, вона не може знайти собі місця і постійно шукає пригод, а Рут, навпаки, дуже скромна і набожна.
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
Швейцарський письменник Фрідріх Дюрренматт створює пʼєсу у стилі «театру абсурду». До речі, дану книгу я читала в університеті, однак у скороченому варіанті, а вже повну версію знайшла в Німеччині цьогоріч: дехто з мешканців Гребенштейна виставив шафу із книгами надвір. У Німеччині так модно робити: бібліотеки, мерії, прості люди залишають книги на вулиці, щоб люди змогли прочитати і потім повернути. Із моєю недосконалою німецькою доводилося часто заглядати у перекладач, однак після декількох сторінок в оригіналі я згадала те, що читала в студентські роки. Отже.
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Звабливі речі

Це роман, де погоня за «красивими речами» — це пастка, а найстрашніша брехня — та, яку ми показуємо світу на екранах наших телефонів. Ніна Росс — відчайдушний хижак, що полює на заможних, щоб врятувати своє життя. Її мішень — Лейк Маккіннон, улюблениця Інтернету, чиє бездоганне існування здається неприступною фортецею. Але Браун віртуозно розкриває, що їхні долі — це два боки однієї медалі: обидві є заручницями своїх травм, обидві приховують глибокі рани. Сюжет розгортається у двох голосах, що змушує читача постійно сумніватися, хто жертва, а хто кат.

вподобати
0 користувачів вподобало.
4
Середня: 4 (2 оцінок)

Крейдяна Людина

моторошний етюд про дитячу невинність, написаний крейдою на асфальті життя. Це оповідь про те, як нешкідлива гра може стати провідником у безодню, а тіні минулого — найстрашнішими хижаками. У 1986 році п'ятеро друзів у тихому містечку малюють крейдою на асфальті, передаючи один одному таємні послання. Ці чоловічки — їхні безмовні спільники, що ведуть їх у темряву, де дитяча забава перетворюється на колективний кошмар. Через тридцять років, коли дитинство стало лише спогадом, один такий малюнок повертається, ставши вісником смерті.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Алі та Ніно

Це трагічний епос про місток, збудований двома серцями над прірвою між Сходом і Заходом, який невблаганна ріка історії змила за лічені роки. У серці оповіді — два полюси: Алі, спадкоємець древніх традицій, що живе в пустелі, і Ніно, квітка з європейського саду. Їхнє кохання, що спалахнуло в мультикультурному Баку, є коротким, але яскравим вибухом, діалогом, що намагається зрозуміти чужий світ. Алі — це вогонь, а Ніно — вода. Їхня близькість — це дивовижний, але нестійкий баланс. Головний герой, що з'являється на сторінках, — це невидима і безжальна сила: історія.

вподобати
0 користувачів вподобало.
3
Середня: 3 (1 оцінок)

Гра в брехню

«Гра в брехню» Рут Веа — це не просто детективний роман, а моторошна притча про те, як дитячі ігри можуть стати фатальними. Це крижаний гобелен, зітканий із брехні, вірності та фатальних спогадів, що вириваються назовні через роки мовчання. У серці роману — чотири подруги, Іза, Кейт, Фатс і Теа, чиє життя сплелося навколо спільної таємниці. Їхня дружба — це крихке скло, що тримається на пакті мовчання, укладеному в стінах старої школи.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Нуль днів

«Нуль днів» Рут Веа — це безжальне занурення в параною, де в одну мить життя обнуляється, а ти опиняєшся в епіцентрі смертельної гри. Це сучасна притча про невидимі ланцюги, що сковують нас у цифрову епоху. У серці цієї гонки — Джекі, фахівчиня з проникнення, що заробляє на життя, зламуючи найскладніші системи безпеки. Але одного дня вона повертається додому, щоб знайти не спокій, а власне життя, зруйноване вщент. Тепер її професійні навички стають її єдиним шансом на порятунок і водночас — головним доказом її провини. Вона стає мисливицею, що в одну мить перетворилася на здобич.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Ловець тіні

Донато Каррізі — майстер сутінків, і його роман «Ловець тіні» — це чергове, похмуре занурення в темну природу людської психіки. Це оповідь про жінку, яка полює не на людей, а на їхні найстрашніші віддзеркалення, на тіні, що ховаються в темних закутках душі. У центрі історії — Міла Васкес, мучениця свого дару. Її унікальна здатність бачити закономірності у безглузді кривавих злочинів — це її прокляття. Кожна справа — це спуск у вир, який вона знаходить не лише в інших, а й у собі. Вона провідник у пекло, що вже відчула на собі його холод.

вподобати
0 користувачів вподобало.