«Батько Горіо»- роман який входить до циклу «Людська комедія». Це твір про батьківську любов та жертовність , про кохання яке осліплює, про жорстокість світу та егоїзм де матеріальне часто затьмарює людські почуття. Автор показує безмежну роль у житті особи грошей та людських пристрастей. Мене найбільше вразила самовідданість батька своїм дочкам, засліплена любов до своїх дітей і егоїстичне відношення у відповідь. Тема, яка відкривається в творі, була актуальною в ті часи , залишиться актуальною і в сучасному житті.

Дуже відверта та правдива книга про початок війни на Донбасі. Про все від самого початку. Коли ще ніхто не був до цього готовий. Про перші волонтерські заходи, першу допомогу. Про відвагу, патріотизм, дружбу, відданність, згуртованність та страховіття війни. Тоді все ще тільки починалося. Перші смерті, перші вибухи, перші обстріли. Тоді ще не вірилося, що війна стане повномасштабною і смертей буде ще так багато-пребагато. І весь той жах то тільки початок. Авторка просто майстер слова. Книга написана макимально реалістично. Сам текст читається дуже легко, але тема надто болюча.

Книги про любов то не надто моя тема. І я цю книгу довго не брала до читання. Але коли почала читати, то виявилася книга зовсім не такою як я собі придумала. Книга про любов, але не тільки між чоловіком і жінкою. Тут про ще про любов до Антарктиди, до природи, до тварин. Я просто поринула з головою у ту атмосферу. Так наче я також там плавала між крижинами і спостерігала за гніздуванням пінгвінів чи за линькою тюленів. Супер відчуття! Але умови в Антарктиці дуже суворі і природа не має жалю до людей, які вторглися на її територію не розрахувавши свої сили.

Для мене це вже третя книга авторки. Повертаюся до її творів, коли хочеться чогось такого, що б дуже легко і швидко читалося. Такі собі твори для відпочинку, коли книга не вимагає глибокого аналізу та міркувань. Начебто і не надто люблю такого типу книги, але все ж Коллін Гувер вміє так писати, що час від часу хочеться знову поринути у захопливе читання її творів. ЇЇ стиль та манера написання неповторні. Ні на кого не схожі. Ця історія звісно ж про кохання, але не просто, а ще й містичними подіями. Дуже незвично. Цікаво було. Місцями аж хвилювання брало гору наді мною. Оригінальний задум.