Рецензії та відгуки на книгу

Геннадій Леонідович Махорін - відомий житомирський історик, краєзнавець, екскурсовод, автор десятків книг і брошур з історії Житомирщини. А також - поет, поет-гуморист. Якщо на душі не дуже, то поезія Махоріна покращує настрій, однак частину віршів може зрозуміти лише людина з літературної тусовки Житомира.

Софія, Оля й Діана були дуже різними поки у них не з'явився власний блог, який задали започаткувати у школі.  Відтоді дівчата стали активно писати про різні речі, які можуть хвилювати дівчат їхнього віку однак найбільше ми дізнаємося про те, що пише Софія 

У голові Софії крутяться багато переживань про першу закоханість та життя власної сім'ї і блог для неї є чудовим місцем куди можна вилити усі свої переживання, неначе гірку каву і чекати поки хтось тебе зрозуміє і поставиться "лайк" . 

«Тронку» читала вперше після шкільного випуску, бо це був один з творів, що виносився на вступний іспит до університету. Тому атмосфера роману збіглася із моїм тодішнім світовідчуттям, бо Віталік і Тоня (головні герої) якраз є випускниками, а часом дії є літо. Тому кожна сторінка «Тронки» - то, з одного боку, приємні спогади про школу та вступ до вишу, а з іншого, з тієї самої причини, трохи мінору через завершення навчання у школі і початок нового, дорослого, життя. 

Літаюча черепаха? Завдяки цьому сайту дізналася багато цікавого про сучасну дитячу літературу, бо так сталося, що дошкільнята в моїй сімʼї були давнесенько. Зізнаюся, що досьогодні навіть і не чула про такого героя. Аж тут почитала віршики і послухала пісеньку про черепаху, яка зі страху може полетіти. Ганна Чубач, до речі, є не лише поетесою, а й композиторкою. Талановита людина - нічого не скажеш!