Рецензії та відгуки на книгу

Є детективи, які ковтаєш похапцем заради розгадки «хто вбивця», а є такі, в які хочеться закутатися, наче в старий вовняний плед, і смакувати кожну деталь. «Вигнанець і перевертень» Андрія Кокотюхи - це саме та історія, де атмосфера важить не менше, ніж сюжет.
Вона пахне мокрим снігом, страхом і тим особливим, тривожним затишком провінції початку XX століття. Кокотюха тут виступає не просто як майстер інтриги, а як декоратор. Він будує світ, у якому тіні довші, ніж зазвичай, а за кожним рипінням мостин ховається чиясь таємниця.

Це не історичний роман, як ми звикли. Якщо ти чекаєш легкого чтива типу «поскакали, рубали, перемогли» - забудь. Це Вінграновський! Він же поет і режисер. У нього слова не йдуть рядком, вони створюють 3D-картинку. Ти читаєш  і ти не «дізнаєшся» історію, ти в неї провалюєшся.
 Він описує не так події, як стани. Коли він пише про степ, ти чуєш, як трава шумить. Коли пише про бій, ти відчуваєш запах поту і заліза. Текст густий, в’язкий, як стара смола. Ти продираєшся крізь нього, і це важко, реально важко! Мозок іноді кипить. Але коли ти ловиш цей ритм... Це ж чистий транс!

Поема не втратила актуальності й у наш час. У драматичній поемі Бояриня Леся Українка засуджує українців, які зрадили рідну країну й заради гарного життя та титулів служили московському царю. Порушуються важливі питання відносини батьків і дітей, волі і рабства, традицій і культури, зради й вірності Батьківщині А також місця жінки в суспільстві! 

Авторка звертається до рідного народу із закликом не цуратися рідної мови та звичаїв, а робити все можливе, щоб залишатися справжніми українцями патріотами своєї землі. Вона закликає до боротьби за кращу долю України.