Рецензії та відгуки на книгу

Якщо ви начитавшись про Бонда думаєте, що шпигунські ігри - це тільки про агента 007 в ідеальному костюмі, то «Це не моя справа»  від Чейза розірве цей шаблон у тріски. Тут на сцену виходить Марк Гірленд - один із найкрутіших і найбільш цинічних персонажів автора, який працює не за ідею, а за дуже солідний кеш.

Гвинтові сходи від Етель Ліна Вайт це той випадок, коли слово детектив грає новими фарбами.   

Бо тут немає головного гри з читачем.  
Є будинок. Є героїня. Є відчуття, що щось не так. І далі книга не «розкручується» вона затягує. Повільно і поступово. Настільки, що ти спочатку навіть не розумієш, у який момент стало напружено. Досить цікаво усі 400 сторінок книги це опис одного вечора та ночі, але нудно точно не буде. 

Препаруючи чужі відгуки на дебютний роман Марії Карась, раз у раз помічаєш одну й ту саму помилку: критики часто намагаються натягнути на нього лекала класичного, повільного детектива. Але «Жінка в червоному» категорично відмовляється грати за цими правилами. П'ятеро абсолютно різних людей, чиї життєві траєкторії жорстко перетинаються в одній точці. У кожного власний багаж травм і свій персональний сорт параної. І над усім цим - загадкова фігура жінки в червоному, яка працює чи то як містичний тригер, чи то як геніальна маніпуляція.

Якщо ви ще не познайомились з крутим автором Кшиштофом Бохусом, то однозначно рекомендую. Якщо хочеться новеньких цікавих і незвичних детективів, то цей автор здивує. 
 Події відбуваються у 1929 році, у місті Данциг , місто де холод відчувається не лише в повітрі, а й у самій атмосфері історії. У Вахмістр зникнення молодих жінок це тільки початок. Далі хаос версій, підозр і тривожних деталей, які вперто не складаються в одну логічну картину.